Анонси













Історична довідка

Назад

Історична довідка


Сивої давнини сягає своїм корінням історія Козелеччини. В урочищі „Узвіз” біля Євминки та в інших місцях збереглися сліди людини трипільської культури, тобто ІІІ - ІУ тисячоліть до нашої ери.

Найпершим же літописним містом Козелеччини є „Остерський городок”, пов’язаний передусім з іменем князя переяславського, а потім і великого князя київського Володимира Мономаха.

До найвизначніших творінь світового мистецтва відноситься пам’ятка домонгольського періоду - Юрієва божниця, частина Михайлівської церкви, зведеної в Острі в 1098 році Володимиром Мономахом, що успадкувала собі з тих часів ім’я Юрія Долгорукого - сина Мономахового.

Населення Козельця брало активну участь у народно-визвольній війні українського народу 1648-54 років, за що Богдан Хмельницький своїм універсалом від 10 жовтня 1656 року надав Козельцю статус міста магдебурзького права.

Згодом воно було підтверджено і російським урядом та гетьманом Іваном Скоропадським. Згідно з цим правом жителі міста обирали магістрат на чолі із війтом, який визнавав лише владу гетьмана України. У 1666 році магдебурзьке право було дароване і місту Остру.

Козелецька земля подарувала Україні останнього гетьмана Кирила Розумовського, який як і вся його родина залишили яскравий слід в соціальному та культурному розвитку України і нашого рідного краю у середині ХУІІІ століття. Зокрема, на кошти родини Розумовських збудовано величні зразки української барокової архітектури – Собор Різдва Богородиці та будинок Полкової канцелярії в Козельці, Трьохсвятительську церкву в с.Лемеші, які поза сумнівом сьогодні є шедеврами світової архітектури.

Козелець, як полкове містечко стало центром формування нового українського побуту, державності і культури козацької доби. Свідченням героїчного минулого є славетні імена козелецьких полковників Костянтина Солонини, Юхима Дарагана, Олександра Безбородька, Степана Барановського, Йосипа Закревського.

Упродовж 19 століття район активно розвивався. За переписом 1897 року в Козельці проживало 5160 чоловік, у т.ч. 750 робітників, діяли дві тютюнові фабрики, 6 шкіряних заводів та 4 цегельні, п’ять разів на рік проходили великі ярмарки, була кінна пошта. а на початку нашого століття відкрито чоловічу та жіночу гімназії, вище початкове училище.

Значним ремісничим центром залишався і Остер. Виготовляли місцеві майстри переважно вироби із дерева: вози, бочки, вулики, а також глиняний посуд, плели рибальські сіті, діяли п’ять церков, реміснича школа із токарно-столярним відділом, приватна жіноча прогімназія.

Не обішли Козелеччину і карколомні звиви історії першої половини нашого століття. Ще навесні 1905 року жителі Козельця вийшли на вулиці із лозунгами „Геть самодержавство!”, „Вимагаємо 8-годинного робочого дня”.

Для „успокоения и установления порядка” чернігівський губернатор прислав у місто піхотний полк регулярних військ. Гаряче вітали тут звістку про лютневу революцію у Петрограді. У березні 1917 року відбулась демонстрація, учасники якої роззброїли охорону повітової в’язниці і звільнили політичних в’язнів. Подібна демонстрація пройшла і в Острі. А потім були криваві і тяжкі роки громадянської війни.

До 1923 року Козелець був повітовим містом. А згідно адміністративно-територіальної реформи був віднесений до категорії селищ міського типу і став районним центром.

Чернігівській губернії у квітні-липні 1923 року замість 12 повітів і 137 волостей було утворено 5 округів (Конотопський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Сновський, Чернігівський) та 58 районів. Частина населених пунктів колишнього Остерського повіту відійшла до Київської губернії.

У травні 1923 р. у складі Ніжинського округу було утворено Остерський район, а в липні – Козелецький. Роки перших радянських п’ятирічок (1928-1941 рр.) в історії нашого району були, як роками видатних здобутків так і роками масових репресій 30-х років і небаченого в світовій історії голодомору 1932-1933 років. Від Голодомору потерпіли мешканці кожної територіальної громади, по 36 населеним пунктам району встановлено прізвища 508 жителів, померлих від голоду. У 2007-2008 роках встановлено пам”ятні знаки жертвам Голодомору в 15 населених пунктах району.

Легендарну і звитяжну сторінку в історію району було вкарбовано в роки Великої Вітчизняної війни. То був важкий час героїчного і мужнього опору окупантам.

За неповними даними, біля 14 тис. жителів тодішніх Козелецького та Остерського районів мужньо боролися на фронтах Великої Вітчизняної війни і в тилу ворога. За виявлений героїзм 7493 чол. відзначені урядовими нагородами, серед них 14 Героїв Радянського Союзу.

Орденів Слави трьох ступенів удостоєні П.Г.Пекур із Остра та В.А.Кущ із с.Сокирин. Вагомий внесок у перемогу над фашизмом і місцевих партизанів та підпільників. Діяв Козелецький підпільний райком партії на чолі з А.С.Яровим та партизанське підпілля на Остерщині. В її лісах дислокувались партизанське з’єднання імені Щорса на чолі з уродженцем села Борсуків Ю.О.Збанацьким – згодом відомим українським письменником, а також група Головного розвід управління Червоної Армії, якою командував молодший політрук К.С.Гнідаш (Кім).

Ще точилися запеклі бої з ворогом, а жителі Козелецького та Остерського районів почали відбудовувати зруйноване фашистами господарство. В перший же день визволення відновили роботу райвиконкоми та місцеві Ради. Героїчна праця робітників забезпечила високі темпи відбудови промисловості. Першою стали до ладу електростанції. На кінець 1943 року було введено в дію близько 30% довоєнних виробничих потужностей.

Новий відлік своєї біографії район розпочав з 24 серпня 1991 року з проголошення незалежності України.

Назад

01 Серпня 2014 18:33
28 Липня 2014 08:57
28 Липня 2014 08:56
АНОНС. Брифінг в облдержадміністрації 28 липня, у понеділок, у Чернігівській обласній державній адміністрації відбудеться брифінг з теми «Проведення в області заходів щодо часткової мобілізації (третя хвиля)». Спікери: • начальник Чернігівського гарнізону, обласний військовий комісар полковник Костянтин Нікулін; • заступник начальника Чернігівського гарнізону підполковник Вадим Лільчицький. Початок заходу: 12:00 год. Місце проведення: зала №2 обласної державної адміністрації. Контактний телефон: (0462) 67-53-72.

01 Липня 2014 16:28
10 Червня 2014 16:37
28 Березня 2014 10:04
19 Березня 2014 11:20

Ваше ставлення до висвітлення подій з життя району в "Новинах Придесення"?













Розробник : КП 'ІАЦ Чернігівської облради'    © Чернігівська облдержадміністрація