Козелецька РДА
      Анонси











                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                Податкові роз`яснення

                                Назад

                                19.04.2018
                                Порядок нарахування та сплати єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

                                Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

                                У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

                                ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464). ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

                                Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (зазначене роз’яснення у категорії 301).

                                
                                
                                19.04.2018
                                Які документи потрібні, щоб скористатись правом на податкову знижку з коштів, сплачених за навчання

                                Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає:

                                - відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;

                                - договір з навчальним закладом;

                                - довідку про отримані у звітному році доходи;

                                - документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.

                                Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (зазначене роз’яснення у категорії 103.06.03).

                                
                                
                                
                                18.04.2018
                                Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання

                                Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового 2017 року розраховується наступним чином:

                                - визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

                                - на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

                                - розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

                                При цьому сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (зазначене роз’яснення у категорії 103.06.03).

                                
                                
                                17.04.2018
                                Якщо продано один автомобіль чи мотоцикл - декларацію про майновий стан і доходи подавати не потрібно
                                Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
                                Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до п.173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ. 
                                Відповідно п.173.2 ст. 173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. 
                                Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). 
                                Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %. 
                                Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно. 
                                
                                
                                11.04.2018
                                Маєте пільгу із земельного податку – до 01 травня подайте заяву до податкової про її застосування

                                Обов'язком кожного власника землі та землекористувача, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, є сплата до відповідного місцевого бюджету плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.

                                Нарахування сум податку громадянам проводиться податковими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою. Цьогоріч, до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) були внесені зміни Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VIII, згідно з якими, запроваджена нова норма. А саме, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо податковий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення з цієї плати.

                                Разом з тим ПКУ визначає ряд пільг зі сплати земельного податку для фізичних осіб. Від сплати земельного податку звільняються, зокрема: інваліди першої і другої групи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пільга застосовується на основі поданих в податкові інспекції документів, що підтверджують право на пільгу.

                                Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб та поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

                                - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше 2 гектара;

                                - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): – в селах – не більше 0,25 гектара, – в селищах – не більше 0,15 гектара, – в містах – 0,10 гектара;

                                - для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

                                - для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара;

                                - для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара.

                                Якщо минулоріч звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, поширювалося на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах відповідних граничних норм, то з 1 січня 2018 року знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.

                                Звертаємо увагу фізичних осіб що мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, на необхідність до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу.

                                Заяву про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги потрібно подати до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки.

                                Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

                                Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

                                Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

                                
                                
                                11.04.2018
                                Купівля-продаж майна фізособами: сплата військового збору та відповідальність

                                Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

                                Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається частина доходів від операцій з майном.

                                Ставка збору становить 1,5% від об’єкту оподаткування.

                                Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п.172.3 ст.172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

                                Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

                                При цьому передбачено, що обов’язок платника податку щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від операцій продажу (обміну) майна, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ.

                                Тобто у разі несплати фізичною особою військового збору до нотаріального оформлення продажу нерухомого (рухомого) майна, така фізична особа зобов’язана відобразити отриманий дохід в податковій декларації та сплатити, зазначену в ній суму податкового зобов’язання.

                                Якщо фізична особа відобразить вказаний вище дохід в декларації та сплатить, зазначену в такій декларації суму податкового зобов’язання, то відповідальність до такої особи застосовуватись не буде.

                                Водночас у разі не подання платником податків в установлений законом строк податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган має право проводити документальні позапланові перевірки.

                                Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

                                У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

                                При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

                                Крім того, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

                                Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі.

                                
                                
                                27.03.2018
                                Ухвала суду є обов’язковою до виконання

                                Управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області звертає увагу на обов’язковість виконання судових рішень, в тому числі й тих, що стосуються періоду проведення документальних перевірок платників податків призначених судами. З цього приводу повідомляємо наступне.

                                 Законом України №1797 від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до ст.102 кодексу, а саме пункт 102.1 викладено в такій редакції:

                                102.1  Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

                                У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

                                Водночас відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Кодексу, документальна позапланова  перевірка платника податків проводиться у разі отримання судового рішення (ухвала слідчого судді) про призначення такої перевірки.

                                Судові рішення, які ухвалюються іменем України, є обов’язковими до виконання на всій її території, відповідно ст.124 Конституції України. Разом з тим, на сьогодні досить поширеною є практика призначення судами за ініціативою правоохоронних органів документальних перевірок платників податків за період, що значно перевищує встановлений п.102.1 ст.102 Кодексу термін (наприклад з моменту реєстрації платника по дату винесення ухвали суду).

                                У такому випадку контролюючий орган зобов’язаний виконати рішення суду та провести документальну перевірку за весь зазначений в судовому рішенні період. При цьому податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням термінів давності, встановлених п.102.1 ст.102 Кодексу, тобто виключно за 1095 днів.

                                
                                
                                26.03.2018
                                У яких випадках громадянин звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

                                Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

                                а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

                                є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

                                перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

                                перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

                                перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

                                б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

                                Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

                                від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

                                виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

                                від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

                                у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).

                                
                                
                                26.03.2018
                                У громадян є право на повернення частини сплачених коштів із бюджету

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу громадян, які минулого року отримували заробітну плату і понесли певні витрати, що вони мають право на повернення частини коштів із бюджету, тобто отримати податкову знижку.

                                Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у відповідних випадках.

                                Зокрема, податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення, витратами на переобладнання машин під біопаливо, відсотками за іпотечним кредитом, тощо.

                                Для отримання податкової знижки громадянам необхідно до 31 грудня 2018 року включно, подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси декларацію про майновий стан і доходи та відповідні підтверджуючі документи. Зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

                                Більш детальну інформацію та допомогу у заповненні декларації можна отримати у Центрах обслуговування платників, що створені в органах ДФС.

                                Зауважимо, що податок підлягає поверненню з бюджету протягом  60 календарних днів з дня подання декларації.

                                Скористатись правом на податкову знижку по витраченим у минулому році коштам, можна лише до кінця поточного року. На наступний рік таке право не переноситься.

                                
                                
                                21.03.2018
                                До уваги подорожуючих через кордон: в яких випадках здійснюється огляд та переогляд ручної поклажі та багажу

                                Відповідно до ч. 1 ст. 339 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю, зазначеним у частині першій ст. 319 МКУ, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, контролюючий орган має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.
                                        Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи (ч. 2 ст. 339 МКУ).

                                        Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:

                                     1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;

                                     2) якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;

                                     3) у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України (ч. 3 ст. 339 МКУ).

                                Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання (ч. 4 ст. 339 МКУ).

                                Про здійснення огляду та переогляду складається акт, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 636, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за № 1004/21316.

                                Один примірник акта огляду (переогляду) передається громадянину або уповноваженій ним особі або представнику підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання (ч. 6 ст. 339 МКУ).

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 212.04).

                                
                                
                                20.03.2018
                                Особливості взяття на облік за неосновним місцем обліку

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області у зв’язку з численними зверненнями платників, звертає увагу на особливості взяття на облік суб’єктів господарювання за неосновним місцем обліку.

                                Взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків відбувається відповідно до вимог розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі - Порядок).

                                Якщо у платника податків на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, відмінної від території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають обов’язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів тощо, платник зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

                                Згідно з Порядком для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність, або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП. Заява може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

                                У разі подання заяви до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування). Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою №20-ОПП, поданого платником за основним місцем обліку, при умові, що в такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об'єкта оподаткування. Дане повідомлення також подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття.

                                Якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця шляхом подання заяви за формою №5-ОПП за основним місцем обліку, при умові, що в такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

                                Якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою №20-ОПП або в заяві за формою №5-ОПП, платник податків звільняється від обов'язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17-ОПП.

                                Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою N 17-ОПП або повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

                                
                                
                                19.03.2018
                                До уваги платників податку на додану вартість!
                                За результатами опрацювання отриманої від платників податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 року та в зв’язку з настанням терміну подання податкової звітності за січень 2018 року звертаємо увагу платників податків на таке. 
                                Пунктом 199.5 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН. Розрахунок коригування може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна, до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. 
                                Отже, коригування податкових зобов'язань у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від розрахунків коригування, які складаються за наявності обставин, перерахованих у статті 192 розділу V Кодексу). 
                                Тому платники податку, які не включили до податкової декларації за грудень 2017 року розрахунки коригування, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі розрахунки коригування відображатися не повинні. 
                                
                                
                                28.02.2018
                                Декларування доходів, отриманих у спадщину

                                Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області нагадує громадянам, які у 2017 році отримували доходи від успадкування коштів та майна про необхідність подати до податкового органу за місцем реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи.

                                Відповідно підпункту 174.2.1 ст. 174 Податкового кодексу України (далі ПКУ) оподатковуються за нульовою ставкою об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, вартість власності, зазначена в підпунктах «а», «б», «ґ» підпункту 174.1 ПКУ, що успадковується інвалідом І групи або має статус дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування та «а», «б» підпункту 174.1 ПКУ, що успадковується дитиною-інвалідом, а також грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, і у державні цінні папери та заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулось.

                                Об’єкти спадщині, що успадковуються спадкоємцями не зазначеними в підпункту 174.2.1 ст. 174 ПКУ оподатковуються за ставкою 5 відсотків, окрім об’єктів спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента або об’єктів спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця резидента (в такому випадку ставка оподаткування становить 18 відсотків).

                                Особами відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину.

                                Нагадуємо, що декларацію громадяни повинні надати до 1 травня 2018 року, а до 1 липня поточного року зобов’язані самостійно сплатити суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначені у поданій декларації.

                                
                                
                                14.02.2018
                                Ставки екологічного податку у 2018 році

                                З 01.01.2018 р. ставки екологічного податку зазначено у нових розмірах і збільшено на 11,2% порівняно з тими, що діяли у 2017 р.

                                Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення з 01.01.2018 р. мають такий розмір (п. 243.1 ст. 243 Кодексу):

                                 

                                Найменування     забруднюючої речовини 

                                Ставка податку, гривень за 1 тонну

                                Азоту оксиди

                                2451,84

                                Аміак

                                459,85

                                Ангідрид сірчистий

                                2451,84

                                Ацетон

                                919,69

                                Бенз(о) пірен

                                3121217,74

                                Бутилацетат

                                552,23

                                Ванадію п'ятиокис

                                9196,93

                                Водень хлористий

                                92,37

                                Вуглецю окис

                                92,37

                                Вуглеводні

                                138,57

                                Газоподібні фтористі сполуки

                                6070,39

                                Тверді речовини

                                92,37

                                Кадмію сполуки

                                19405,92

                                Марганець та його сполуки

                                19405,92

                                Нікель та його сполуки

                                98872,97

                                Озон

                                2451,84

                                Ртуть та її сполуки

                                103931,28

                                Свинець та його сполуки

                                103931,28

                                Сірководень

                                7879,65

                                Сірковуглець

                                5120,56

                                Спирт н-бутиловий

                                2451,84

                                Стирол

                                17903,89

                                Фенол

                                11128,67

                                Формальдегід

                                6070,39

                                Хром та його сполуки

                                65822,27.

                                 

                                 

                                Збільшено ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст.243 Кодексу та на які встановлено клас небезпечності:

                                 

                                Клас небезпечності

                                Ставка податку, гривень за 1 тонну

                                I

                                17536,42

                                II

                                4016,11

                                III

                                598,4

                                IV

                                138,57.

                                 

                                Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст.243 Кодексу та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів (п.243.3 ст. 243 Кодексу):

                                 

                                Орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук), міліграмів на 1 куб. метр

                                Ставка податку, гривень за 1 тонну

                                Менше ніж 0,0001

                                738187,86

                                0,0001 - 0,001 (включно)

                                63247,95

                                Понад 0,001 - 0,01 (включно)

                                8737,07

                                Понад 0,01-0,1 (включно)

                                2451,84

                                Понад 0,1

                                92,37.

                                 

                                Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,41 гривні за 1 тонну (п. 243.4 ст. 243 Кодексу)

                                Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти у цьому році теж збільшено (п. 245.1 ст. 245 Кодексу)

                                 

                                Найменування забруднюючої речовини

                                Ставка податку, гривень за 1 тонну

                                Азот амонійний

                                1610,48

                                Органічні речовини (за показниками біохімічного споживання кисню (БСК 5)

                                644,6

                                Завислі речовини

                                46,19

                                Нафтопродукти

                                9474,05

                                Нітрати

                                138,57

                                Нітрити

                                7909,77

                                Сульфати

                                46,19

                                Фосфати

                                1287,18

                                Хлориди

                                46,19.

                                 

                                Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу (245.2 ст. 245 Кодексу):

                                 

                                Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно безпечний рівень впливу, міліграмів на 1 літр

                                Ставка податку, гривень за 1 тонну

                                До 0,001 (включно)

                                168743,5

                                Понад 0,001 - 0,1 (включно)

                                122347,23

                                Понад 0,1 - 1 (включно)

                                21092,69

                                Понад 1 - 10 (включно)

                                2146,63

                                Понад 10

                                429,72

                                 

                                Збільшено ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів (п.246.1 ст.246 Кодексу):

                                - обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 865,47 гривні за одиницю;

                                - люмінесцентних ламп - 15,06 гривні за одиницю.

                                Крім того, змінено ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (п. 246.2 ст. 246 Кодексу):

                                 

                                Клас небезпеки відходів

                                Рівень небезпечності відходів

                                Ставка податку, гривень за 1 тонну

                                I

                                надзвичайно небезпечні

                                1405,65

                                II

                                високонебезпечні

                                51,2

                                III

                                помірно небезпечні

                                12,84

                                IV

                                малонебезпечні

                                5

                                 

                                малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості

                                0,49

                                 

                                За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки (246.3. ст.. 243 Кодексу).

                                За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1 - 246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

                                Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (246.5 ст. 246 Кодексу):

                                 

                                Місце (зона) розміщення відходів 

                                Коефіцієнт 

                                В межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж  

                                На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту 

                                 

                                Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками податку при обчисленні податкових зобов’язань, що виникли з 01.01.2018 р.

                                
                                
                                14.02.2018
                                Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

                                Порядок справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України регламентується ст. 254 Розділу IX Кодексу.

                                Платниками Рентної плати є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

                                Ставки Рентної плати встановлено окремо для кожного виду користування радіочастотним ресурсом України у іривнях до одиниці виміру залежно від діапазону радіочастот та виду радіозв'язку (п. 254.4 Кодексу).

                                При цьому слід зазначити, що п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу встановлено, що Кабінет Міністрів України має щороку до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів цін виробників , промислової продукції з Рентної плати.

                                Однак, відповідні зміни до Кодексу на 2018 рік не внесено, тому ставки Рентної плати залишаються на рівні 2017 року.

                                Порядок обчислення та сплати Рентної плати у 2018 році не змінився.

                                Податкові декларації Рентної плати з розрахунками, подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом II Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює місяцю (протягом 20 календарних днів) за місцем . податкової реєстрації, а сплата податкових зобов'язань проводиться до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

                                Форма Податкової декларації Рентної плати з розрахунком, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 та зареєстрована Міністерством юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (зі змінами та доповненнями).

                                Підстава: Лист ДФС України  від 18.01.2018 №1465/7/99-99-12-03-04-17 .

                                
                                
                                13.02.2018
                                Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2018 році

                                Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначені в п. 256.3  ст. 256.5 Кодексу, з 01.01.2018 р. збільшено на 16,8 %.

                                Згідно з п. 257.5 ст. 257 Кодексу Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» та «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Кодексу.

                                Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів регламентований постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2007 року № 761«Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів». Формою Лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.

                                Таким чином, у разі отримання лісокористувачем спеціального дозволу (лісорубного квитка) у грудні 2017 року, із наданням права на використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді,  наприклад у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у лісокористувача виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року (лист ДФС України «Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів» від 04.12.2017 №33313/7/99-99-12-02-03-17

                                При цьому суму податкових зобов’язань з Рентної плати лісокористувачам необхідно сплачувати щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в отриманих лісокористувачами дозволах (лісорубних квитках), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації. Тобто кінцевим терміном сплати податкових зобов’язань з Рентної плати для таких лісокористувачів вважатиметься 19 лютого 2019 року.

                                
                                
                                13.02.2018
                                Ставки рентної плати за користування надрами в цілях не пов’язаних з видобуванням корисних копалин у 2018 році

                                Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин збільшено на 16,8 %.

                                Відповідно до п. 253.5. ст. 253 Кодексу, ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання у таких розмірах:

                                 

                                Характер користування надрами

                                 

                                Вид користування надрами

                                 

                                Одиниця виміру

                                Ставка рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік

                                Використання підземного простору надр - пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів-колекторів)

                                зберігання природного газу та газоподібних продуктів

                                тис. куб. метрів активного об'єму

                                0,49

                                Використання підземного простору - спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер)

                                зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів

                                куб. метрів

                                0,49

                                витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції

                                кв. метрів

                                1,39

                                вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин

                                - " -

                                0,79

                                зберігання харчових продуктів,промислових та  інших товарів, речовин і матеріалів

                                - " -

                                0,6

                                провадження іншої господарської діяльності

                                - " -

                                1,95

                                
                                
                                13.02.2018
                                Рентна плата. Ставки рентної плати за спеціальне використання води у 2018 році

                                Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-УІІІ внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а саме -  до ст. 255 Кодексу та збільшено на 16,8 % (порівняно з діючими у 2017 році) ставки рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата), які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році.

                                Для платників Рентної плати, що звітують по Чернігівській області, ставки встановлено у таких розмірах:

                                255.5.1. за спеціальне використання поверхневих вод:

                                Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків

                                Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів

                                Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ

                                58,17

                                Інших водних об'єктів

                                63,97

                                255.5.2. за спеціальне використання підземних вод:

                                Найменування регіону

                                Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів

                                Чернігівська:

                                Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Сновський, Талалаївський райони

                                87,21

                                інші адміністративно-територіальні одиниці області

                                68,19

                                255.5.3. для потреб гідроенергетики - 11,31 гривні за 10 тис. куб. метрів

                                води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій;

                                255.5.4. для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю:

                                для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,1938 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;

                                для пасажирського флоту, що експлуатується, - 0,0215 гривні за 1 місце-добу експлуатації;

                                255.5.5. для потреб рибництва:

                                59,36 гривні за 10 тис. куб. метрів поверхневої води;

                                71,36 гривні за 10 тис. куб. метрів підземної води;

                                255.5.6. за воду, що входить виключно до складу напоїв:

                                55,21 гривні за 1 куб. метр поверхневої води;

                                64,39 гривні за 1 куб. метр підземної води;

                                255.5.7. за шахтну, кар'єрну та дренажну воду - 12,79 гривні за 100 куб. метрів води.

                                Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженого наказом Мінфіну від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (із змінами і доповненнями).

                                Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з Рентної плати вважаються за:

                                IV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку - 19 лютого 2018 року;

                                І квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;

                                ІІ квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;

                                ІІІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 2018 року відповідно;

                                ІV квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

                                Звертаємо увагу, що  з 01.01.2018 р. до п. 255.1 ст. 255 Кодексу внесено зміни в частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов'язок платника з Рентної плати покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

                                Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (част. 3 ст. 42 Водного кодексу України).

                                
                                
                                12.02.2018
                                Щодо відображення пільг в декларації акцизного податку та у звіті про суми податкових пільг

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає Вашу увагу на необхідність дотримання встановленого порядку зазначення правильних кодів пільг та сум пільг з акцизного податку у декларації акцизного податку  та у звіті про суми податкових пільг.

                                Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 затверджено форму декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі - Порядок № 14), до Декларації подається, Додаток 4 розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою.

                                У графі 8 „Код пільги згідно з довідником податкових пільг" Додатку 4 вказується код пільги з акцизного податку відповідно до довідника податкових пільг з товарів, що вироблені на митній території України та реалізовані такими платниками-виробниками.

                                Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (далі - Порядок), та Звіт про суми податкових пільг. 

                                Пунктом 3 Порядку визначено, що Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.

                                Звіт заповнюється відповідно до вимог п. 4 Порядку, зокрема у графах „Код пільги згідно з довідником пільг" та „Найменування податкової пільги" Звіту зазначаються код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною фіскальною службою України.

                                З урахуванням викладеного, суб'єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, в якому зазначає код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, затверджених Державною фіскальною службою України (далі - Довідники).

                                Коди пільг по акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) згідно з Довідників:

                                14020012, 14020013, 14020014, 14020015, 14020016, 14020030, 14020031, 14020032, 14020033, 14020034, 14020035, 14020036, 14020037, 14020038, 14020039, 14020040,' 14020041, 14020042, 14020043, 14020044, 14020045, 14020046, 14020054,. 14020055, 14020056, 14020057, 14020058.

                                При поданні Звіту: за дванадцять календарних місяців минулого року використовуються Довідники пільг станом на 01 січня поточного року; за три календарних місяці поточного року - Довідники пільг станом на 01 квітня поточного року; за шість календарних місяців поточного року - Довідники пільг станом на 01 липня поточного року; за дев'ять календарних місяців поточного року - Довідники пільг станом на 01 жовтня поточного року.

                                
                                
                                12.02.2018
                                Право батьків на податкову знижку за витратами на навчання працюючого студента

                                Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

                                01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

                                Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

                                Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п.166.1 ст. 166 ПКУ).

                                При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

                                До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

                                При цьому п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

                                Отже, з метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у 2017 році на користь закладу освіти батько (матір) працюючого студента може включити до податкової знижки на навчання з урахуванням п. 166.4 ст. 166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається..

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.03).

                                
                                
                                12.02.2018
                                Порядок заповнення платниками податків заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів

                                Згідно п.1 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Наказ №557) юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу суб’єкта електронного документообігу з дати укладення Договору про визнання електронних документів (далі - Договір), шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору, яка направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

                                Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення (п.2 розділу ІІІ Наказ №557).

                                При заповненні реквізитів Заяви про приєднання до Договору, зазначається:
                                - дата та номер Заяви про приєднання до Договору;
                                - дата та номер Договору – реквізити Договору, який оприлюднено відповідно п.3 Наказу №557;

                                - код за ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта, найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника;

                                - в особі - прізвище, ім’я та по батькові (далі – ПІБ) керівника (для фізичної особи- підприємця (далі – ФОП) – його ПІБ);

                                При заповненні реквізитів Заяви про приєднання до Договору, зокрема зазначається:
                                - що діє на підставі:

                                для юридичних осіб – вид установчого документу (статут підприємства або інший установчий документ), відомості про яких включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (із зазначенням дати внесення);

                                для фізичних осіб – підприємців – зареєстрований як фізична особа – підприємець, про що містяться відомості в ЄДР (із зазначенням дати внесення);
                                     для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – закон, на підставі якого особа здійснює незалежну професійну діяльність, про що внесено запис до відповідного реєстру (із зазначенням дати);

                                - код за ЄДРПОУ та найменування контролюючого органу - код за ЄДРПОУ та найменування контролюючого органу, Договір якого визначений Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим Наказом №557, та розміщений на субсайті офіційного веб-порталу ДФС;
                                - за адресою – адреса субсайтів офіційного веб-порталу ДФС, за якою оприлюднено Договір про визнання електронних документів;
                                - е-mail Автора - поштова скринька платника, яка використовується платником для листування з контролюючими органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних автора.

                                Слід зазначити, що фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.03).

                                
                                
                                05.02.2018
                                Алгоритм складання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

                                Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області нагадує платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичним особам, що підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

                                Підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

                                Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

                                Надаємо орієнтовний  алгоритм складання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

                                Алгоритм

                                
                                
                                02.02.2018
                                Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг

                                Підпунктом 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

                                Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. ЗО ПКУ).

                                Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі - Порядок № 1233).

                                Порядок №  1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).

                                Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

                                Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

                                Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

                                Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

                                
                                
                                01.02.2018
                                Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані зберігати первинні документи

                                Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

                                Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

                                Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

                                Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

                                Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

                                При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

                                Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

                                За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

                                Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

                                Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

                                При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.11). 

                                
                                
                                01.02.2018
                                Про особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 2018 році

                                Державна фіскальна служба України, надала для використання у роботі рекомендації щодо особливостей справляння у 2018 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Рентна плата) та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

                                Розширено перелік об'єктів, які не належать до об'єкту оподаткування Рентною платою за рахунок обсягу газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання (пп. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 Кодексу).

                                Впроваджено пільгові ставки у розмірі 12 та 6 відс. вартості об'єктів оподаткування Рентною платою за природний газ, що видобуватиметься із покладів глибиною до та понад 5000 метрів відповідно (далі - Пільгова ставка) гірничими виробками, які у Кодексі визначені як «нові свердловини» (п. 252.20 ст. 252, пп. 14.1.124  п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

                                Особливу увагу необхідно звернути на визначення терміну «нова свердловина», як об'єкту, пов'язаному з оподаткуванням. Зокрема,:

                                нова свердловина - свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, ідо підтверджується актом про введення в екхплуатацію бурової установки».

                                Зважаючи на те, що об'єкт оподаткування Рентною платою є обсяг товарного природного газу, що видобутий у звітному періоді, то запропонована редакція об'єкту, пов'язаного з оподаткуванням, який ідентифікує лише момент можливого спорудження гірничої виробки, не забезпечує ідентифікацію:

                                а) звітного періоду, у якому може бути застосована Пільгова ставка;

                                б)порядку обчислення об'єкту оподаткування за Пільговою ставкою.

                                Правила розробки нафтових і газових родовищ, що затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.03.2017 № 118, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.06.2017 за №692/30560, визначають як порядок ідентифікації свердловин за групами: основний фонд видобувних свердловин, основний фонд нагнітальних свердловин, контрольних (спостережних, п'єзометричних) свердловин; оціночних, оціночно-експлуатаційних свердловин; спеціальних (иоглинальних, водозабірних, дегазаційних тощо) свердловин, але й встановлюють основні вимоги до організації та здійснення розробки родовищ вуглеводнів та регламентують відносини суб'єктів господарювання та центральних органів виконавчої влади, що виникають під час користування нафтогазоносними надрами, з метою їх комплексного і раціонального використання.

                                Зокрема, наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20.04.2005 № 76, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.09.2005 за №995/11275, регламентовано Порядок ведення обліку нафтових і газових свердловин, який у тому числі передбачає складання Паспорта свердловини із зазначенням у ньому не тільки виду свердловини, але й «результати випробовування свердловини» щодо дати випробовування, та інтервалу глибин випробовування (розд. 7 Паспорту), а також «стан експлуатації» в частині дати початку експлуатації та інтервалу глибин перфорації (видобування) (розд. 11 Паспорту).

                                Таким чином, ідентифікація звітного періоду, у якому можуть застосовуватися Пільгові ставки може бути виконаною на підставі відповідних розділів отриманого від платника Паспорта свердловини.

                                При визначенні об'єкта оподаткування за Пільговою ставкою в межах ділянок надр із свердловини, що введено в експлуатацію до 2018 року, необхідно враховувати різницю між величиною об'єкту оподаткування Рентною платою, задекларованому у звітному періоді що передує зазначеної у Паспорті свердловини календарному місяцю введення в експлуатацію, та обсягом у відповідному звітному періоді після введення в експлуатацію «нової свердловини».

                                3) Затверджено ставки Рентної плати для вуглеводнів, що видобуватимуться в умовах угод про розподіл продукції у розмірі 2 та 1,25 відс. для нафти та природного газу відповідно (п. 252.20 ст. 252 Кодексу).

                                4) 3 метою формування джерел фінансування територіальних громад, подібно до існуючого розподілу коштів Рентної плати, що надходить від інших ніж вуглеводнева сировина видів корисних копалин, з 2018 року запроваджується розподіл Рентної плати, що надходить від вуглеводневої сировини у співвідношенні 5 до 95 відс. загального фонду місцевого та державного бюджетів відповідно (п. 41 -42 ст. 64 та п. 51 ст. 29 Бюджетного кодексу України).

                                Оскільки, п. 41 ст. 66 та п. 31 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено додатковий розподіл коштів доходів місцевого бюджету між бюджетами територіальних громад, а також сільських, селищних та міських рад, то виникає необхідність деталізації додатків розрахунку Рентної плати із складанням в межах розрахунків за спеціальними дозволами окремих додатків із зазначенням кодів адміністративно-територіального устрою за місцезнаходженням відповідних об'єктів пов'язаних із видобуванням вуглеводневої сировини.

                                Приклад заповнення податкових розрахунків з рентної" плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини у зв'язку із запровадженням розподілу надходжень цієї плати між державним та місцевими бюджетами наведено у статті «Видобуток вуглеводнів: розподіл доходів», що опублікована у журналі «Вісник» від 22 вересня 2017 року № 35 (939).

                                Проте, у січні 2018 року сплачені платниками суми рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов'язаннями грудня 2017 року зараховуватимуться у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України.

                                5)  Збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (п. 45 розд. І Закону № 2245), а саме:

                                5.1. для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 16,7 відс.;

                                5.2. для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, а також для провадження іншої господарської діяльності - на 16,8 відс.;

                                5.3. для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин - на 16,2 відс.;

                                5.4. для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів - на 17,6 відсотка.

                                
                                
                                01.02.2018
                                Про адміністрування рентної плати за спеціальне використання води у 2018 році

                                Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-УІІІ внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а саме -  до ст. 255 Кодексу та збільшено на 16,8 відс. (порівняно з діючими у 2017 році) ставки рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата), які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році.

                                Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженого наказом Мінфіну від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (із змінами і доповненнями).

                                Податкові декларації з Рентної плати подаються платниками контролюючим органам до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст.257 Кодексу).

                                Припис п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 Кодексу в частині подання платником Рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст.63 Кодексу, а саме за неосновним місцем обліку - місцезнаходженням водних об'єктів або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів.

                                Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з Рентної плати вважаються за:

                                IV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку - 19 лютого 2018 року;

                                І квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;

                                ІІ квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;

                                ІІІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 2018 року відповідно;

                                ІV квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

                                Звертаємо увагу, що  з 01.01.2018 р. до п. 255.1 ст. 255 Кодексу внесено зміни в частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов'язок платника з Рентної плати покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

                                Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (част. 3 ст. 42 Водного кодексу України).

                                Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 Водного кодексу).

                                Господарська діяльність з постачання води, яку може провадити платник Рентної плати, класифікується у розділі 36 Класифікації видів економічної діяльності КВЕД-2010 „Забір, очищення та постачання води" та включає у тому числі операції із забору води з рік, озер, свердловин, очищення води для водопостачання, оброблення води для виробничих потреб, розподілення води водопроводами, транспортом або іншими засобами.

                                Операції, які виконуються власниками дозвільного документа з використанням водного об'єкта, наприклад, питної води, об'єднуються визначенням терміна „виробництво води", тобто забір води з джерел питного водопостачання та/або доведення її якості до вимог на питну воду (ст. 1 Закону України „Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"). При цьому операції з постачання або транспортування питної води власниками дозволів на спеціальне використання води на практиці можуть і не виконуватися.

                                З огляду на викладене, з 2018 року норма п. 255.3 ст. 255 Кодексу визначатиме об'єкт оподаткування Рентною платою як фактичний обсяг води, що обліковується як результат водозабору та водопідготовки, наприклад, очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об'єкта нормативних вимог споживання.

                                
                                
                                31.01.2018
                                Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію до 31 грудня

                                З 1 січня 2018 року стартувала компанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року.

                                Громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.

                                Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на навчання в вищих та професійно-технічних закладах, на отримання доступного житла за державними програмами, на оплату допоміжних репродуктивних технологій, а також пов’язані зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом, внесків на благодійність, страхових платежів (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

                                Для отримання знижки необхідно заповнити та до 31 грудня подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

                                Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.

                                До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

                                Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.

                                Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2017 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2018 року.

                                Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами можна ознайомитися на веб-порталі ДФС у банері «Деклараційна компанія-2018» за посиланням http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/

                                
                                
                                30.01.2018
                                Про забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році

                                Законом України від 7 грудня 2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який набув чинності з 01.01.2018 року:

                                • визначено  окремий термін реєстрації в ЄРПН для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (зміни до п. 201.10 ПКУ);
                                • встановлена ставка у розмірі 7% на постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні (зміни до п.п. "в" п. 193.1 ст. 193 ПКУ);
                                • викладено у новій редакції п.п. 197.1.25 ПКУ, а саме уточнено норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання дитячих книжкових видань.

                                Крім цього, нагадуємо, що Законом України від 09.11.2017 №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України", який набув чинності 03.12.2017, зокрема, внесено зміни до п.198.6 ст. 198 ПКУ в частині терміну, протягом якого платники податку мають право включити суми ПДВ до податкового кредиту.

                                Так, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (до внесення змін такий термін складав 365 календарних днів).

                                Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод (до внесення змін такий термін складав 365 календарних днів)».

                                
                                
                                30.01.2018
                                Щодо змін у застосуванні РРО та веденні касових операцій

                                Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.17р. №984 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг).

                                Зокрема підвищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстратора розрахункових операцій (надалі РРО) є обов’язковим. Також зазначено, що для фізичних осіб – підприємців застосування РРО регламентовано п.296.10 статті 296 Податкового кодексу України, тобто після перевищення обсягу доходів в 1 млн. гривень.

                                Окремо слід звернути увагу на необхідність застосовувати РРО при реалізації підакцизної продукції не залежно від річного обсягу доходу.

                                Крім того, внесено зміни до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

                                Також постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017р. №148 затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні (далі Постанова 148 та Положення 148), яке офіційно оприлюднено 04.01.2018р. та розміщено на веб-сайті Національного банку України.

                                Вищезазначеною Постановою 148 скасовано постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 від 06.06.13р. №210.

                                Пунктом 11 Положення 148 оновлено визначення терміну «оприбуткування готівки». А пунктом 12 передбачено, що установи/підприємства зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства з урахуванням особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів.

                                В реаліях сьогодення, суб’єктами господарювання найчастіше допускаються порушення саме в частині оприбуткування готівки. А зазначеними вище нормативними документами якраз і внесено зміни в порядок ведення касових операцій в національній валюті та визначення терміну «оприбуткування готівки».

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області звертається до керівників суб’єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців, що здійснюють ведення касових операцій в національній валюті дотримуватися норм законодавства з урахуванням останніх змін в законодавстві.

                                
                                
                                24.01.2018
                                ДФС у Чернігівській області інформує: щодо плати за землю у 2018 році

                                Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або на плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» (зарестровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за 225/30093) внесено зміни до Податкової декларації з плати за землю  (земельний податок та/або на плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). З 2018 року платники податків повинні подавати звітність з плати за землю за новою формою.

                                У новій формі декларації зокрема:

                                • змінено кол. 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати – розмежовано одиниці виміру (га/кв. м), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром;

                                -  уточнено кол. 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати - доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов'язання застосовується нормативна грошова оцнка одиниці земельної ділянки, а не усієї земельної ділянки;

                                - інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

                                Індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

                                Водночас нагадуємо, що відповідно до вимог ст. 286 Податкового кодексу України останнім днем подання звітності з плати за землю є 20 лютого поточного року.

                                Алгоритм

                                
                                
                                23.01.2018
                                Про обчислення та терміни сплати екологічного податку у 2018 році

                                Законом України   від 07 грудня 2017 року № 2245-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі –  Кодекс).

                                Зокрема пунктами 39 – 43 розділу І Закону № 2245, які набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11,2 відсотка ставки екологічного податку (далі – Податок), що визначені:

                                пунктами 243.1 –  243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки Податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності; ставки Податку для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки Податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставка Податку за викиди двоокису вуглецю;

                                пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу – ставки Податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;

                                пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 Кодексу – ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

                                пунктом 247.1 статті 247 Кодексу – ставка Податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

                                пунктом 248.1 статті 248 Кодексу – ставки Податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

                                Таким чином, збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 року.

                                Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

                                Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

                                за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

                                за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

                                Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за:

                                 ІV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2018 року;

                                 I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;

                                 ІІ квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;

                                 ІІІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопада 2018 року відповідно;

                                 ІV квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

                                 Платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України (із змінами внесеними Законом України від 07 грудня 2017 року № 2233-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»:

                                45 відсотків - до загального фонду державного бюджету (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк) (далі – Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів);

                                55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

                                - до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;

                                - обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 відсотків;

                                - бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.

                                Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів, на підставі статті 10 та пункту 6 статті 11 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIIІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», зараховується по 50 відсотків до загального фонду державного бюджету та спеціального фонду державного бюджету. За рішенням платника податку сума Податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

                                Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.  В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу. 

                                
                                
                                22.01.2018
                                Внесено зміни до правил безмитного ввезення товарів на територію України громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі

                                Чернігівська митниця ДФС інформує, що 07.12.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII (далі – Закон № 2245-VIII).

                                Відповідно до положень законодавства України з питань державної митної справи в частині правил оподаткування товарів податком на додану вартість, які відповідно до норм Закону № 2245-VIII набрали чинності з 01.01.2018:

                                ‑ у пункті 191.2 статті 191 Податкового кодексу України виключено підпункт 191.2.1;

                                ‑ підпункт 191.2.3 пункту 191.2 статті 191 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті»;

                                ‑ підпункт 196.1.18 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, а саме, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення фізичною особою на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент:

                                1000 євро - через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;

                                500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг - через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, якщо така особа була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин;

                                50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг - через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, якщо така особа була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

                                Крім того, передбачено тимчасове (на період до 31 грудня 2018 року) звільнення від оподаткування податком на додану вартість (п.64 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення») та акцизним податком (п.19 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення») операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній під категорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

                                Внесено зміни до Закону України від 04.11.1999 №1212-XIV «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» а саме, до статті 5, яка встановлює ставки єдиного збору (збільшено удвічі ставки єдиного збору).

                                
                                
                                22.01.2018
                                Особливості ввезення фізичними особами на митну територію України товарів у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі (крім підакцизних товарів та особистих речей)

                                З 1 січня 2018 року змінилися правила оподаткування товарів, що ввозяться фізичними особами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через автомобільні та залізничні пункти пропуску. Мова йде про зміни в оподаткуванні ПДВ.

                                Правила щодо сплати ввізного мита по ставці 10% залишились у чинній редакції Митного кодексу України (стаття 374).

                                 Не оподатковуються податком на додану вартість операції з:

                                -  ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин.

                                Тобто мова йде про фактичні часові обмеження, в той час як  "безподатковий" поріг в 500 євро залишається без змін. 

                                -  ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

                                Є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення товарів:

                                -  сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, при цьому базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті;

                                -  сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, але фізична особа, яка переміщує товар була відсутня в Україні менше ніж 24 години або в'їжджала в Україну частіше одного разу протягом 72 годин. Базою оподаткування у даному випадку є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

                                Моніторити норми дотримання часових обмежень, а у разі перевищення – здійснювати адміністрування ПДВ та ввізного мита посадові особи митниць Державної фіскальної служби будуть на виконання статті 374 Митного кодексу. Згідно із законодавством, Держприкордонслужба, яка здійснює паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю має інформувати посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби.

                                Правила оподаткування товарів, що ввозяться фізичними особами через повітряні пункти пропуску на державному кордоні України, не змінювалися. Безмитний поріг складає 1000 євро.

                                Якщо сумарна фактурна вартість ввезених товарів перевищує еквівалент 1000 євро, то у цьому випадку сплачується податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

                                Нагадаємо, що Президентом України підписано Закон України № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», прийнятий 07 грудня 2017 року Верховною Радою України.  

                                30 грудня 2017 року Закон № 2245 офіційно опубліковано у газеті Верховної Ради України «Голос України». 

                                
                                
                                19.01.2018
                                Набули чинності податкові зміни

                                01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі - Закон № 2245- VIII), яким внесено зміни до:

                                1. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), зокрема:

                                - тимчасово припинено систему блокування податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

                                - змінено правила безмитного ввезення товарів на територію України, зокрема у міжнародних поштових і експрес-відправленнях;

                                - запроваджено надання пільг з податку на додану вартість щодо окремих видів діяльності і на певні види продукції;

                                - запроваджено поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби;

                                - доповнено нормою, яка зазначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року;

                                - створено Єдину базу даних звітів про оцінку нерухомого майна з метою запобігання заниження бази оподаткування (оціночної вартості) при продажу нерухомого майна;

                                - встановлено, що якщо податковий орган у визначений Кодексом строк не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу на сплату податку на нерухоме майно, відмінно від земельної ділянки, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання;

                                - змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків, а саме обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро;

                                - запроваджено облік великих платників податків за неосновним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків або його територіальних підрозділах щодо наявних в межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків;

                                - збільшено ставки екологічного податку.

                                Внесено зміни до рентної плати, а саме:

                                - збільшено ставки з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

                                - запроваджено ставки рентної плати на видобуток природного газу із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до/понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) у розмірі 12% та 6% відповідно.

                                Внесено зміни до плати за землю, а саме:

                                - встановлено, що річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку:

                                - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;

                                - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

                                - фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з плати за землю, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу;

                                - встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100%.

                                Внесено зміни до спрощеної системи оподаткування, а саме:

                                - запроваджено нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III Кодексу, платниками єдиного податку, які здійснюють на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України;

                                - встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100%.

                                Внесено зміни по податку на прибуток підприємств, а саме: змінено визначення безнадійної заборгованості для цілей оподаткування банківських установ;

                                уточнено вимоги щодо відповідальності релігійних організацій при порушенні законодавства відповідно до якого вони зареєстровані та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

                                передбачено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік, подається у 60-ти денний термін;

                                уточнено різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), при здійсненні фінансових операцій;

                                уточнено норми щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення зазначеної норми не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи;

                                уточнена редакція норми щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств суб'єктів літакобудування.

                                Внесено зміни до трансфертного ціноутворення, а саме: доповнено перелік господарських операцій, які є контрольованими:

                                господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

                                доповнено критерії для визнання операцій контрольованими:

                                господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

                                уточнено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, яка подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

                                змінено термін надсилання запиту центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, для подання документації щодо контрольованих операцій з 01 травня на 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено;

                                уточнено строки сплати суми податкового зобов'язання, розрахованого за результатами самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки»;

                                уточнено норми щодо укладання договорів за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер.

                                  2. Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які передбачають встановлення заборони, зокрема роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим та виноградним дистилятом спиртовим та імпорту та експорту виноградного дистиляту спиртового;

                                  3. Закону України від 04 листопада 1999 року № 1212-ХІV «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» із змінами і доповненнями, які передбачають збільшення ставки єдиного збору за здійснення в пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) і додаткової плати за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

                                Також, з 01.01.2018р. пунктом 110 розділу I Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 255 Кодексу в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води та порядку нарахування податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води.

                                01.01.2018 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон України № 2148-VIII), який вніс зміни до Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464-VІ), а саме:

                                максимальна величина бази нарахування єдиного внеску визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

                                У переліку платників єдиного внеску з'явилась нова категорія - члени фермерського господарства;

                                платниками, віднесеними до першої групи платників єдиного податку, визначеними у підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, єдиний внесок сплачуватиметься у розмірі не менше мінімального страхового внеску;

                                для фізичних осіб - підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства встановлено нові строки сплати єдиного внеску. Зазначені особи зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

                                01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», яким встановлено такі розміри основних мінімальних соціальних стандартів у 2018 році:

                                Мінімальна заробітна плата:

                                у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 грн;

                                у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 грн.

                                Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 грн, з 1 липня - 1777 грн, з 1 грудня - 1853 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

                                дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 грн, з 1 липня - 1559 грн, з 1 грудня - 1626 грн;

                                дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 грн, з 1 липня - 1944 грн,   з 1 грудня - 2027 грн;

                                працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 грн, з 1 липня - 1841 грн, з 1 грудня - 1921 грн;

                                осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 грн, з 1 липня - 1435 грн,  з 1 грудня - 1497 грн.

                                Крім того, 31.12.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року  № 859» (далі - Наказ № 556), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за № 821/30689, який вніс зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 № 821) (далі - Наказ № 859) зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743.

                                Змінами внесеними Наказом № 556 передбачено, що фізичні особи - підприємці у додатку Ф2 до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів.

                                Також, для фізичних осіб - підприємців, які у звітному (податковому) році припиняють державну реєстрацію підприємницької діяльності за власним рішенням та подають Декларацію у строки, встановлені абзацом другим пункту 177.11 статті 177 Кодексу, передбачено відображення дати прийняття рішення про припинення у рядку 8 «Категорія платника» Декларації.

                                Крім того, розділ ІІ Декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому вказується сума доходу, отриманого у вигляді додаткового блага відповідно до абзаців другого та третього підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу ІУ Кодексу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит).

                                З текстами оновлених редакцій Кодексу, Законів №№ 1212-ХІУ, 2464-VІ та Наказу № 859 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно- довідкового ресурсу (zir.sfs.gov.ua).

                                
                                
                                19.01.2018
                                Кампанія Декларування-2018 розпочалась. Хто повинен декларувати свої доходи, а хто - ні

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області роз’яснює, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

                                - доходів не від податкових агентів, а від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи. До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір,  тощо;

                                - доходів від податкових агентів, які при їх виплаті не підлягали оподаткуванню, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

                                - інвестиційного доходу;

                                - іноземного доходу;

                                - та в інших передбачених ПКУ випадках.

                                 

                                Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

                                - від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

                                - виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

                                - від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

                                - у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. 

                                
                                
                                04.01.2018
                                
                                
                                Щодо зміни форми декларації про майновий стан і доходи

                                Ніжинська ОДПІ повідомляє, що з 31 грудня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2017 року за №821/30689.

                                Наказом №556 від 06.06.2017 року внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859.

                                Внесеними змінами передбачено, що фізична особа - підприємець , яка у звітному податковому році припиняє державну реєстрацію підприємницької діяльності за власним рішенням, відображає дату прийняття рішення про припинення у рядку 8 «Категорія платника» декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – підприємців.

                                Також у новій формі декларації про майновий стан і доходи передбачено, що фізичні особи – підприємці  у додатку Ф2 відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів, розрахованих відповідно до підпунктів 177.4.6 - 177.4.9 пункту 177.4 статті 177 розділу IV Податкового кодексу;

                                2) у розділі II додатка Ф2 "Інформація щодо нарахованої амортизації" зазначаються:

                                у графах 3 - 4 - вартість об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів;

                                у графі 5 - розрахунок суми амортизаційних відрахувань за звітний (податковий) період відповідно до підпункту 177.4.9 пункту 177.4 статті 177 Кодексу.

                                З прикладами заповнення оновленої декларації можна ознайомитись у листі ДФС України від 18.12.2017 №35310/7/99-99-13-01-03-17 «Про декларування доходів фізичними особами».

                                
                                
                                27.10.2017
                                
                                
                                Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

                                Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

                                Базою оподаткування вищезазначеного податку є загальна  площа  об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (з переліком нерухомості, що не є об’єктом оподаткування  можна ознайомитись у п.п. 266.2.2. статті 266 ПКУ).

                                Ставки встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад. Згідно внесених змін ставка оподаткування у 2017 році встановлюється у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (3200 грн.), тобто 48 грн. за 1 кв. метр бази оподаткування.

                                Збережено норму щодо сплати додаткових 25000 гривень на рік власниками житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та 500 квадратних метрів (для будинку), за кожен із вказаних об'єктів житлової нерухомості (його частку). 

                                Відповідальність за несплату або несвоєчасну/неповну оплату податку на нерухоме майно така ж, як і для інших податків. Згідно п. 126.1 ПКУ, застосовується штраф y розмірі:

                                - 10% вiд погашеної суми податкового боргу — при затримці до 30 календарних днів;

                                - 20% вiд погашеної суми податкового боргу — при затримці більше 30 календарних днів.

                                Якщо податок буде сплачений несвоєчасно, то згідно ст. 129 ПКУ після граничних термінів для його сплати на суму податкового боргу нараховуватиметься пеня з розрахунку 120% річних ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу.

                                Ніжинська ОДПІ звертає вашу увагу на наступне: якщо загальна  площа  об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі його часток (для кожного з співвласників) перевищує  пільги зі сплати податку на нерухомість, які залишились на рівні минулого року, а саме:

                                а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

                                б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

                                      в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

                                проте Вами не отримано податкове повідомлення – рішення, або ж якщо Ви не погоджуєтесь з розрахунком податку або виявили розбіжності в наявній інформації про об’єкт нерухомості, просимо звернутися до Ніжинської ОДПІ з оригіналами документів на нерухомість для вирішення вищезгаданих питань.

                                Нарахування по вищезазначеному податку також можна дізнатись у електронному кабінеті платника ДФС України при наявності електронного цифрового підпису.

                                
                                
                                12.10.2017
                                
                                
                                Щодо державної реєстрації іноземних інвестицій

                                Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій" від 31 травня 2016 року N 1390-VIII виключено статті 13 та 14 у ЗУ "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 року N 93/96-ВР, щодо державної реєстрації іноземних інвестицій та відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій.

                                Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2016 року N661 втратила чинність Постанова від 6 березня 2013 року N 139 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання" (порядок визначав процедуру подання документів, їх розгляду та здійснення державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання).

                                З врахуванням Постанови КМУ від 27 вересня 2016 року N661 та вимог Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2016 року N838 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 29 червня 2005 року N238 «Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність», фіскальні органи не підтверджують внесення суб’єктами господарювання іноземних інвестицій та не ставлять позначку на Інформаційному повідомленні про підтвердження внесення іноземної інвестиції.

                                
                                
                                15.09.2017
                                
                                
                                Роз’яснення ДФС платникам, що здійснювали контрольовані операції протягом 2017 року

                                Державною фіскальною службою України листом від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 надано роз’яснення щодо положень викладених в Постанові Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 року №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи)» (далі - Перелік).

                                Даний Перелік прийнято на виконання норми, яка почала діяти з 01.01.2017 року, а саме: п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі Кодекс).

                                Роз’яснення, викладене у листі ДФС, містить інформацію:

                                - щодо визначення податкового періоду в якому здійснювались господарські операції із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку;

                                - щодо документа який підтверджує сплату податку нерезидентом;

                                - щодо підтвердження резидентства контрагента–нерезидента;

                                - особливості застосування Переліку у 2017 році.

                                
                                

                                Отже, платникам, які здійснювали контрольовані операції протягом 2017 року, необхідно скористатися роз’ясненнями викладеними в листі ДФСУ.

                                
                                

                                Додатки:

                                
                                
                                11.09.2017
                                
                                
                                Де платники податків можуть дізнатись про банківські реквізити для сплати податків, зборів та єдиного внеску

                                Банківські реквізити для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів до бюджету визначаються Державним казначейством України і повідомляються територіальному органу ДФС, а тому для їх отримання платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу ДФС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

                                Крім того, платник податків може дізнатись про банківські реквізити на субсайтах територіальних органів ДФС та субсайті Офісу великих платників податків ДФС в розділі «Бюджетні рахунки», в яких розміщено реквізити рахунків Державного та місцевих бюджетів за всіма видами податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів в розрізі районів.

                                Перейти до відповідних розділів можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС, натиснувши посилання «Бюджетні рахунки».

                                З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.05).

                                
                                
                                10.09.2017
                                
                                
                                Роз’яснення щодо операцій з надходженнями в іноземній валюті

                                У зв'язку із набранням чинності постановою Правління Національного банку України від 30.05.2017 року №45 (чинна з 16.06.2016 року до 13.12.2017 року) «Про запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов'язкового продажу таких надходжень» (далі - Постанова) установлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

                                Вимога щодо обов’язкового продажу, установлена пунктом 1 цієї Постанови, поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами), і в російських рублях.

                                Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з пунктом першим цієї постанови поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі розподільчий рахунок).

                                Уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цієї постанови:

                                - без доручення клієнта та виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

                                
                                
                                07.09.2017
                                
                                
                                Ліквідація юридичної особи у процедурі банкрутства, як крайній захід стягнення заборгованості

                                Начальник управління погашення боргу ГУ ДФС в області Олена Фокіна звертає увагу підприємств-боржників, що одним із заходів стягнення заборгованості є ліквідація юридичної особи у процедурі банкрутства.

                                Фахівець пояснює, що визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснюється за рішенням суду. Ліквідацією є припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Таким чином, ця процедура є заключною у справі про банкротство і вийти з неї можливо лише одним шляхом – через мирову угоду, звісно якщо сторони зможуть досягти згоди на даному етапі. Під мировою угодою у справі о банкрутстві розуміється домовленість між боржником та кредиторами відносно відстрочення або розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів, що оформлюється угодою всіх сторін.

                                У процедурі ліквідації немає фінансового оздоровлення – тут вже реалізується майно боржника. Тому для боржника це є критичною відміткою його підприємництва. Для кредиторів ліквідація боржника також не є привабливою, так як при реалізації майнових активів кредитори отримують у декілька разів менше, ніж їх балансова вартість. Тому Державна фіскальна служба ініціює ліквідацію або погоджується на ініціативи інших кредиторів боржника лише у разі відсутності у останнього майнових і немайнових активів.

                                Олена Фокіна інформувала, що у процедурі банкрутства по Чернігівській області сьогодні перебуває 68 суб’єктів господарювання із загальною сумою боргу понад 100 млн. грн., з них 66 боржників з сумою боргових зобов’язань 96 млн. грн. вже знаходяться у стадії ліквідації.

                                
                                
                                04.09.2017
                                
                                
                                Про особливості справляння екологічного податку
                                
                                

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області доводить до відома платників екологічного податку, що Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Податкового кодексу України.

                                Зокрема, такі зміни по екологічному податку стосуються ставок податку, які викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені майже на 12 відсотків, а саме:

                                
                                

                                - пункти 243.1 - 243.4 статті 243 Кодексу- ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

                                - пункти 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу - ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти;

                                - пункти 246.1 і 246.2 статті 246 Кодексу - ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

                                - пункт 247.1 статті 247 Кодексу - ставка податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

                                - пункт 248.1 статті 248 Кодексу - ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

                                Зазначені збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов'язань за перелічені вище об'єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.

                                Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

                                Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями, внесеними Наказами Міністерства фінансів України від 28 грудня 2016 року N 1177 та від 13 травня 2017 року N 495 та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

                                
                                

                                - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

                                - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

                                При складанні декларацій по екологічному податку звертаємо увагу платників податку на обов’язковість дотримання порядку заповнення реквізитів звітності, правильності застосування ставок та коефіцієнтів. Сама форма декларації екологічного податку містить відповідні позначки, якими визначається порядок заповнення того чи іншого показника звітності.

                                ГУ ДФС у Чернігівській області наголошує, що у відповідності до п.п.250.9 ст.250 Кодексу якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.

                                
                                
                                28.08.2017
                                
                                
                                До уваги керівників релігійних організацій району

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що згідно змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 195 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання неприбутковими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України.

                                З метою включення до нового Реєстру релігійні організації зобов’язані в термін до 01.01.2018 року привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України та надати копії таких документів контролюючому органу, на обліку в якому вони знаходяться.

                                Відповідно ті релігійні організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 січня 2018 року.

                                
                                
                                16.08.2017
                                
                                
                                Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями

                                Державна фіскальна служба України повідомила про зміни у порядку звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі - неприбуткові організації).

                                Зокрема, йдеться про порядок подання податкової звітності організаціями, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс)

                                Відповідно до положень п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов'язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

                                Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

                                Таким чином, така організація з 01 липня 2017 року втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

                                Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

                                Згідно з п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

                                Відповідно до п. 137.5 ст. 137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

                                Таким чином, неприбуткова організація - юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу до 01 липня 2017 року, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

                                Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).

                                Податкова декларація з податку на прибуток (далі - Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585, від 28.04.2017 № 467).

                                З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями - юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

                                за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

                                за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

                                У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями - юридичними особами такий:

                                за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

                                за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

                                 

                                
                                
                                16.08.2017
                                
                                
                                Актуальні питання по сплаті земельного податку

                                На часі питання сплати земельного податку. Про актуальні питання з цього приводу розповіла начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Світлана Волкова.

                                 

                                Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

                                Хто є платниками земельного податку

                                Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні громадян.

                                Як визначається база для оподаткування

                                Відповідно до вимог ст. 271 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)  базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

                                Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються місцевими органами самоврядування у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 (стаття 274 ПКУ).

                                Що є підставою для нарахування орендної плати

                                Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (стаття 288 ПКУ). Переліки орендарів до контролюючих органів подають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що укладають такі договори, до 01 лютого. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди та не може бути меншим, ніж земельний податок, та більшим ніж 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.

                                Пільги в оподаткуванні

                                Вимогами Податкового кодексу України передбачені пільги в оподаткуванні платою за землю. Так згідно з ст.281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

                                - інваліди першої і другої групи;

                                - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

                                - пенсіонери (за віком);

                                - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

                                - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

                                Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.

                                Базовим податковим періодом для плати за землю є календарний рік.

                                Як нараховується податок

                                Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають (вручають) податкове повідомлення-рішення платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року. Податок за землю громадянами сплачується протягом 60 календарних днів з дня отримання такого податкового повідомлення рішення.

                                Стан справ зі сплатою земельного податку в області

                                На сьогоднішній день органами ДФС громадянам нашої області нараховано плати за землю на загальну суму близько 70 млн. грн., що на 17 млн. грн. більше ніж торік. Крім цього, фізичними особами – підприємцями, згідно поданої звітності по земельному податку та орендній платі на 2017 рік, задекларовано 30 млн. грн. податку.

                                Надходження податку від фізичних осіб станом на 01.08.2017 складають 36,7 млн. грн., що на 6,2 млн.грн. також більше минулорічного показника.

                                Нагадуємо, що термін сплати земельного податку спливає 29 серпня.

                                
                                
                                15.08.2017
                                
                                
                                Заява 1 ПДВ. Що потрібно знати

                                Відповідно до ст.180-183 розд.V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п.181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.

                                Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розділом ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).

                                Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення)(далі заява).

                                У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюється згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.

                                Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 розд. V ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

                                Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної пунктом 181.1 ст. 181 розділу V ПКУ.

                                Аркуш 2 заяви заповнюється та подається особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

                                Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

                                Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.

                                Відділ обслуговування платників Ніжинської ОДПІ
                                
                                
                                09.08.2017
                                
                                
                                ДФС роз’яснює дії платника у разі  несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж 

                                Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними зверненнями платників податків щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків повідомляє (лист ДФС України від 26.07.2017 №19796/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків"):

                                Щодо реєстрації податкових накладних.

                                Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», (далі – Закон).

                                Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120.1 статті 1201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

                                Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних,  які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими.

                                Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1202.1 статті 1202 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

                                Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних,  які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими.

                                Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

                                  Щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов’язань.

                                Законом  визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

                                У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.  Лист ДФС від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-02-01-17 вважати відкликаним. 

                                
                                
                                09.08.2017
                                
                                
                                Про втрату та/або пошкодження інформації унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків необхідно повідомити контролюючий орган

                                Державна фіскальна служба України листом від 26.07.2017 року №19716/7/99-99-10-01-17 надає роз’яснення стосовно необхідності повідомлення контролюючих органів про втрату та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків.

                                Повідомляємо, що Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платників податків).

                                Відповідно до цього Закону підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено зокрема пунктом 45 такого змісту: «Тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платників податків) зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності».

                                Водночас, відповідно до абзацу першого пункту 6.10 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

                                Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право зокрема отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

                                З огляду на зазначене, у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків та за наявності документів (зокрема копії заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо), що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платників податків) зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

                                
                                
                                09.08.2017
                                
                                
                                Якщо платник отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної – роз’яснює ДФС 

                                У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601(далі - Повідомлення).

                                Крім того, повідомляємо, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

                                Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

                                Також звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується. 

                                
                                
                                08.08.2017
                                
                                
                                Набрав чинності новий порядок оформлення і видачі довідки про сплату або відсутність податкових зобов'язань

                                28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядку її оформлення і видачі», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707.

                                Наказ № 568 затвердив форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки.

                                Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки та податкової декларації про майновий стан і доходи.

                                Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

                                Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

                                Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

                                Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

                                - платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

                                - платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

                                Крім того, Наказом № 568 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за № 8/24785.

                                Довідково: Наказ № 568 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 № 59.

                                З текстом Наказу № 568 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua). 

                                
                                
                                08.08.2017
                                
                                
                                Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

                                Згідно з пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

                                На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.

                                Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

                                Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

                                Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу. Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

                                Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги: визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.

                                Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи - набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

                                Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають: у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога; у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги. У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

                                Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням - місцеві органи виконавчої влади та контролючі органи.

                                Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку. Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у р.VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р.IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

                                Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИ

                                
                                
                                07.08.2017
                                
                                
                                Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

                                Згідно з пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

                                На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації,« поширюються правила маркування.

                                Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

                                Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

                                Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу. Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

                                Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації. Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги: визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.

                                Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи - набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

                                Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають: у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога; у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги. У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

                                Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням - місцеві органи виконавчої влади та контролючі органи.

                                Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку. Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у р.VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р.IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

                                Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ». 

                                
                                
                                07.08.2017
                                
                                
                                ДФС роз’яснює порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиного податку четвертої групи для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів,

                                які розташовані на лінії зіткнення

                                Державна фіскальна служба Україна, керуючись підпунктами 6 і 8 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, з метою визначення єдиного підходу застосування норм п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі - Єдиний податок) повідомляє.

                                Спеціальними нормами п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Спеціальні норми) з 15 квітня 2017 року встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об'єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі - Територія).

                                Зокрема, на період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 1 у січня 2017 року виключено із об'єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об'єкти:

                                - об'єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу);

                                - земельні ділянки (п.п. 38.8 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу).

                                Обов'язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п. 49.1 ст. 49 Кодексу.

                                Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вказаними нормами (далі - Період) не виникав обов'язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

                                За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст. 120 Кодексу підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.

                                 З метою узгодження розміру грошових зобов'язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб'єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов'язання, керуючись нормами ст. 50 Кодексу.

                                Санкції для грошових зобов'язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані - підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об'єкта  оподаткування.

                                
                                
                                07.08.2017
                                
                                
                                Затверджені Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань 

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2017 №540, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №782/30650.

                                Наказом №540 відповідно до п.100.10 ст.100 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями затверджені:

                                - Порядок ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;

                                - форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу.

                                Цей Порядок визначає процедуру внесення інформації до Реєстру заяв, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов’язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, та механізм ведення такого Реєстру заяв.

                                Занесення даних до Реєстру заяв забезпечується контролюючим органом, в якому обліковуються грошові зобов’язання чи податковий борг платника податків або до якого подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу.

                                Відповідно до п.6 Порядку Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

                                Реєстр заяв ведеться у відкритому доступі.

                                Інформація у Реєстрі заяв оновлюється щодня в міру надходження.

                                Держателем Реєстру заяв є Державна фіскальна служба України.

                                
                                
                                04.08.2017
                                
                                
                                Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536, якою внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок), затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

                                Відтак, Порядок приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу України, що діють з початку 2017 року.

                                Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМ України від 25.01.2012 №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію». Постанова №536 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 22.07.2017 №135.

                                
                                
                                04.08.2017
                                
                                
                                Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області повідомляє стосовно затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи

                                Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що 28 липня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017  № 568, яким затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок її оформлення і видачі.

                                Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:

                                - заяви платника податків;

                                - податкової декларації про майновий стан і доходи.

                                Заява та Декларація подаються платником податків  до контролюючого органу за місцем податкового обліку.  

                                Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.

                                Довідку можна отримати в  контролюючому органі на 5 день після подачі заяви та декларації.

                                Крім того, Наказом №568 визнано, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядку її заповнення. 

                                
                                
                                03.08.2017
                                
                                
                                Триває кампанія по сплаті податку на нерухоме майно та плати за землю фізичними особами, які отримали податкове повідомлення-рішення

                                Фізичні особи, які мають у власності нерухомість, отримують від фіскальних органів податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

                                Сплатити цей податок платник повинен до місцевого бюджету за місцем розташування об`єкту оподаткування до 29 серпня.

                                За несвоєчасну сплату накладається штраф від 10 до 20 відсотків суми податкового боргу, а також пеня.

                                Податок на нерухоме майно обчислюється за 2016 рік, при цьому база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості обраховується на підставі даних державного реєстру.

                                Зазначимо, що для фізичних осіб не оподатковуються квартири загальною площею до 60 кв. метрів та житлові будинки загальною площею до 120 кв. метрів. Для різних типів об`єктів житлової нерухомості (квартири, будинки, дачні, садові будинки) – до 180 кв.метрів.

                                
                                
                                02.08.2017
                                
                                
                                Роз`яснення стосовно припинення підприємницької діяльності для фізичних осіб, які знаходяться на загальній системі оподаткування

                                Процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від фіз.особи реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

                                Форма картки затверджена наказом Мін. юстиції від 18.11.2016 №3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

                                Важливо знати, що навіть після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у фіскальних органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

                                Фізичні особи, стосовно яких проводять державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

                                Крім цього, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України, тобто 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Це регламентовано статтею 78 ПКУ.

                                За результатами проведеної перевірки підприємець отримує акт (довідку) перевірки, та забезпечує сплату визначених податкових зобов’язань (у разі встановлення порушень). Підприємці можуть бути зняті з обліку у фіскальному органі у разі відсутності податкової заборгованості перед бюджетом.

                                Після сплати усіх нарахованих платежів фіскальна служба вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску та проводить зняття фізичної особи– підприємця з податкового обліку.

                                
                                
                                31.07.2017
                                
                                
                                До уваги платників акцизного податку!

                                06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

                                Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232  Податкового кодексу України Законом України  від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

                                  Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального застосовуються з 01.08.2017 року.

                                
                                
                                25.07.2017
                                
                                
                                До уваги громадян Чернігівської області!

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що граничний термін сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, задекларованих громадянами за підсумками 2016 року, спливає 31 липня 2017 року.

                                Просимо вчасно розрахуватися з бюджетом.

                                Після закінчення зазначеного терміну до боржників застосовуватимуться штрафні (фінансові) санкції.

                                
                                
                                25.07.2017
                                
                                
                                Ніжинська ОДПІ вносить роз`яснення щодо нових форм реєстраційних документів для отримання електронного цифрового підпису

                                Ніжинська ОДПІ інформує, що Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 року №88 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форм реєстраційних документів:

                                Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

                                Реєстраційна картка (для фізичної особи);

                                Реєстраційна картка ( для юридичної особи);

                                Додаток до Реєстраційної картки;

                                Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

                                Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

                                Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набули чинності з 10 липня 2017 року.

                                Щодо форм реєстраційних документів старого зразка, то вони приймалися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 7 липня 2017 року включно.

                                Звертаємо увагу, що переглянути  нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС www.acskidd.gov.ua  у розділі «Реєстрація користувачів».

                                
                                
                                19.07.2017
                                
                                
                                Про нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису

                                Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланнямПро нові форми реєстраційних документів повідомив наступне.

                                Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

                                - Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

                                - Реєстраційна картка (для юридичної особи);

                                - Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця);

                                - Додаток до Реєстраційної картки;

                                - Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

                                - Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

                                Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 10 липня 2017 року.

                                Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 07.07.2017 включно.

                                Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів».

                                На часі питання сплати земельного податку та податку на нерухоме майно

                                Про особливості їх справляння у 2017 році розповіла начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Світлана Волкова.

                                Земельний податок

                                Так, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації, що встановлюється відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування.

                                Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

                                Хто має пільги по сплаті земельного податку

                                Податковим кодексом визначено ряд пільгових категорій громадян, які звільняються від сплати податку.

                                Серед них пенсіонери (за віком), інваліди першої та другої групи, громадяни, що виховують 3 і більше дітей віком до 18 років, ветерани війни, учасники АТО, фізичні особи, постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін.

                                Таке звільнення поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

                                Наприклад,

                                - для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

                                - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

                                (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

                                - для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

                                - для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара.

                                Ставки земельного податку

                                Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

                                Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

                                Податок на нерухоме майно

                                Що стосується податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової нерухомості.

                                База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

                                Для житлової нерухомості передбачені наступні пільги

                                База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

                                а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

                                б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

                                в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

                                У 2015 році місцевим органам самоврядування Податковим кодексом України було надано право збільшувати ці розміри. Так, по м.Чернігову у 2015 році була встановлена пільга по житловій нерухомості у розмірі – 80 кв.м. для квартир та 150 кв.м. для будинків.

                                У 2016 році таке право було скасовано.

                                Ставки податку на нерухомість

                                Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, встановлюються за рішенням nмісцевих органів влади залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

                                За наявності у власності платника об’єкта (об’єктів) оподаткування житлової нерухомості, загальна площа якого (яких) перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку) сума податку збільшується на 25 тис.грн. за кожний такий об’єкт.

                                Крім цього органи місцевого самоврядування мають право для власників нерухомості – фізичних осіб встановлювати додаткові пільги, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

                                У яких випадках пільги для фізичних осіб не надаються:

                                - об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;<

                                - об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

                                Якщо виникли розбіжності

                                Слід зазначити, що платники земельного податку та податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

                                - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

                                - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

                                -п рава на користування пільгою із сплати податку;

                                - розміру ставки податку;

                                - нарахованої суми податку.

                                У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку.

                                
                                
                                
                                На питання щодо деклараційної кампанії відповідають фахівці

                                До редакції звернувся громадянин: "Нашу вулицю Ленінградську перейменували на Василя Прохорського. Я збираюся подати до міської податкової інспекції декларацію про доходи, оскільки минулого року підробляв. Можу не встигнути зробити відповідні зміни в паспорті до 1 травня, тому що часто буваю у відрядженнях. Що мені робити?"

                                Відповідають фахівці ГУ ДФС в області: "Так, дійсно, на підставі Закону України від 09.04.2015 року №317-VIII та відповідного розпорядження міської ради перейменовані й деякі вулиці у Чернігові. Але це ніяким чином не повинно позначитися на поданні громадянами декларацій про доходи.

                                А подати річну декларацію про майновий стан і доходи потрібно до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Зробити це треба до 1 травня. А найкраще – не відкладати цю справу на останні дні, щоб не довелося очікувати в черзі".

                                Електронні сервіси ДФС - незамінні помічники для платників податків

                                Із запровадженням ДФС України електронних сервісів, платникам відкривається безліч можливостей. Зокрема, є можливість оцінити податкові ризики діяльності з потенційними бізнес-партнерами, доступу до нормативних і інформаційних документів з питань оподаткування, скористатися загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом, звітувати он-лайн тощо.

                                Звертаємо увагу громадян, що нині триває Кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2015 року. Обов’язкове подання декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2015 році, передбачено для тих громадян, які отримували доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких протягом року податок не утримувався. Декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси платника податку, тобто за місцем реєстрації (по паспорту).

                                Наразі громадяни мають можливість подати річну декларацію про майновий стан і доходи через сервіс ДФС України «Декларування он-лайн». Сервіс дає можливість подати декларацію не з’являючись особисто до податкової інспекції, при цьому платник повинен мати електронний цифровий підпис.

                                Запрошуємо скористатися сервісами фіскальної служби на офіційному веб – порталі відомства за електронною адресою: www.sfs.gov.ua.

                                Відображення понижуючого коефіцієнта у звітності з ЄСВ

                                З 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон №77) надано можливість роботодавцям зменшити навантаження на фонд оплати праці, зокрема шляхом легалізації фонду оплати праці та зменшення діючої ставки єдиного внеску при дотриманні певних умов.

                                Так, пунктом 3 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 платникам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надається право на застосування понижуючого коефіціента.

                                Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:

                                підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – Реєстр), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

                                фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).

                                Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною 5 статті 8 Закону №2464.

                                Єдиний внесок для роботодавців зменшується, якщо вони відповідатимуть таким умовам:

                                1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 раза або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менше 0,4);

                                2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;

                                3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

                                4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

                                Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня - 1218,00 гривень, з 01 грудня - 1378,00 гривень.

                                Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.

                                Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону №2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

                                Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

                                Оскільки на сьогодні вносяться зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за №1628/24160 (далі – Порядок №454), де передбачено відображення понижуючого коефіцієнта роботодавцям, які виявили бажання застосовувати понижуючий коефіцієнт, формування та подання до фіскальних органів за основним місцем обліку звітності здійснюється таким чином.

                                Таблиця 6 додатка 4 до Порядку №454 формується у звичайному режимі. Після заповнення і закриття таблиці 6 додатка 4 необхідно сформувати таблицю 1 додатка 4. При закритих таблицях додатка 4 необхідно вибрати меню «Правка» і зняти позначку заповнення таблиці 1 із таблиці 6 додатка 4 до Порядку №454.

                                Далі у відкритій таблиці 1 в меню «Правка» необхідно обов’язково відключити функцію «автоматичний розрахунок». Суми про нараховану заробітну плату, нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 до Порядку №454, а саме:

                                у рядку 1 (в т.ч. рядки 1.1 – 1.5) зазначаємо загальну суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цівільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

                                у рядку 2 (в т.ч. рядки 2.1 – 2.5) – суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок.

                                У рядках згідно з категорією платників, до яких віднесено роботодавця, робимо відповідні коригування:
                                у рядку 3.1.1 таблиці 1 – рядок 2.1.1 х (36,76 відс.-49,7 відс.) х на відповідний коефіцієнт;
                                у рядку 3.1.2 – рядок 2.1.2 х 36,3 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                у рядку 3.1.3 – рядок 2.1.3 х 45,96 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                у рядку 3.1.7 – рядок 2.1.7 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                у рядку 3.2.1 – рядок 2.2.1 х 34,7 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                у рядку 3.2.3 – рядок 2.2.3 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт.

                                Перевіряємо і перераховуємо суми «усього». Після відправки звіту необхідно повернути позначки на місце.

                                Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області
                                       
                                
                                          
                                
                                
                                
                                Як оподатковується заробітна плата

                                Відповідно до п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

                                Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

                                Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

                                Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

                                Відділ комунікацій ГУ ДФС У Чернігівській області
                                
                                
                                Як оподатковуються квадратні метри?

                                Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, з 1 січня 2015 року змінами до Податкового кодексу України передбачені значні новації у оподаткуванні нерухомості. Відтепер база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, включає житлову та нежитлову нерухомість. Ставка податку встановлюється органами місцевої влади у розмірі не більше 2-х відсотків мінімальної заробітної плати (тобто не більше 24,36 грн. за один квадратний метр на рік).

                                Які ж об’єкти нерухомості не підлягають оподаткуванню?

                                Отже, не оподатковується:
                                житлова нерухомість: в межах 60 кв. м – для квартир, 120 кв. м – для будинків, 180 кв. м – для різних об’єктів житлової нерухомості.

                                Наприклад, за наявності у власника різних типів нерухомості одночасно (наприклад, квартири та будинку) їх сумарна площа зменшується на 180 кв.м, а залишок підлягає оподаткуванню. Такі пільги надаються лише для житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб, та можуть бути збільшені за рішенням органів місцевого самоврядування.
                                будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
                                об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які: використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є власністю органів влади; нерухомість непридатна для проживання; будівлі дитячих будинків сімейного типу, належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, гуртожитки, об’єкти що перебувають у власності громадських організацій інвалідів тощо.

                                Слід зазначити, що під нежитловою нерухомістю розуміють будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі та криті автомобільні стоянки, будівлі промислові та склади, казино, ігорні будинки та господарські (присадибні) будівлі (п.14.1.1291 Податкового кодексу України).

                                Пільги по податку для фізичних осіб не надаються на об'єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об'єкти оподатковування, які використовуються з метою одержання доходів (здача в оренду, лізинг, для ведення підприємницької діяльності тощо).

                                Як виключення для юридичних та фізичних осіб у 2015 році ставка податку на нежитлову нерухомість не може перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати (12,18 грн. за 1 кв.м) (п.33 Закону України від 28.12.2014 №71).

                                Юридичні особи сплачують податок з усієї площі нерухомості (житлової та нежитлової).

                                Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській
                                
                                
                                Забезпечення сплати акцизного податку з роздрібного податку

                                З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

                                Щодо платників податку та їх реєстрації контролюючими органами

                                Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ, тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

                                Відповідно до п.п. 212.3.1і п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.

                                Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

                                Щодо бази об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

                                База оподаткування - це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

                                Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

                                Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

                                До повноважень сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 12.4.4 п.12.4 ст.12 Кодексу).

                                Водночас п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

                                Відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону №71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Згідно із п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу в разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняли рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

                                Таким чином, акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.

                                Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

                                Відповідно до п. 223.1. ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

                                Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

                                Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

                                Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.

                                Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період. Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п.222.3 ст. 222 Кодексу).

                                Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

                                Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.

                                Щодо дотримання умов продажу тютюнових виробів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни.

                                Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

                                За порушення цієї норми ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

                                Оскільки відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5 відс. акцизного податку має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.

                                Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу для податку на додану вартість визначається база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

                                Разом з цим п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

                                Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в т.ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст.188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Кодексу).

                                З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:

                                Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):

                                ГРЦТВ = МРЦ : 100 X 105

                                Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

                                Якщо суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:

                                ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, де

                                РЦТВ - роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.

                                Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:

                                П3а = ФРЦТВ : 105 х 5.

                                Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:

                                ПЗпдв = (ФРЦТВ - Пза) : 120 х 20;

                                - не зареєстровані платниками ПДВ:

                                ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105;

                                сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме:

                                ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.
                                
                                
                                Як платнику ПДВ скористатися податковим компромісом?

                                Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Такі можливості передбачені Законом України від 25.12.14 №63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який набрав чинності з 17 січня 2015 року.

                                Як повідомила начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Валентина Друцька, податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із завищенням податкового кредиту у податкових періодах до 1 квітня 2014 року. Платник, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку уточнюючий розрахунок з ПДВ із заявою (в довільній формі), в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу.

                                ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

                                Звертаємо увагу, що до затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 (далі - уточнюючий розрахунок з ПДВ).

                                Крім того, з метою віднесення уточнюючого розрахунку з ПДВ до такого, що поданий для застосування податкового компромісу, у його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, потрібно проставити помітку «ПК». Також аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 «Загальна».

                                З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.

                                Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу), подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.

                                При складанні уточнюючого розрахунку з ПДВ з метою застосування податкового компромісу слід враховувати, що пунктом 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу встановлено, що платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, в яких визначає суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

                                Оскільки причиною завищення податкового кредиту могло бути як неповне декларування податкових зобов'язань з ПДВ, так і надмірне декларування податкового кредиту, в уточнюючих розрахунках з ПДВ з метою застосування податкового компромісу платник податку повинен правильно та об'єктивно відобразити всі операції відповідно до первинних документів та податкових накладних, які були здійснені, але не були задекларовані, або були задекларовані без наявності відповідних підтверджуючих документів.

                                У результаті проведеного уточнення має бути збільшення податкових зобов'язань з ПДВ (позитивне значення графи 6 рядка 9 розділу І уточнюючого розрахунку з ПДВ) та/або зменшення податкового кредиту з ПДВ (від'ємне значення графи 6 рядка 17 розділу II уточнюючого розрахунку з ПДВ) та збільшення сум податку до сплати в бюджет (рядки 18 та 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ) порівняно з попередньо поданою податковою звітністю за відповідні періоди. При цьому в графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ зазначається не вся сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ, а лише 5 відсотків такої суми ((графа 4 уточнюючого розрахунку з ПДВ - графа 5 уточнюючого розрахунку з ПДВ) х 5 відсотків).

                                У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками. Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.

                                Як податковий компроміс впливає на податкові зобов'язання платника? Отже, податкові зобов'язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

                                Крім того, якщо відносно платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, він також за власним бажанням може подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань.

                                Уточнені та перевірені операції у періодах під час застосування податкового компромісу у подальшому платники не змінюватимуть, а контролюючий орган не перевірятиме.

                                Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.

                                Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області
                                
                                
                                З 1 січня 2012 року податкові накладні, в яких сума ПДВ складає понад 10 тис. грн., підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі

                                Податковим кодексом України встановлено, що з 1 січня 2012 року в Єдиному реєстрі мають обов’язково реєструватися податкові накладні із сумою податку на додану вартість понад 10 тис.грн.

                                Також, до Єдиного реєстру включатимуться податкові накладні незалежно від розміру податку в одній податковій накладній, виписаній при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (пункт 11 розділ XX "Перехідні положення").

                                Податкові накладні, не занесені до Єдиного реєстру, позбавляють права покупця на податковий кредит з ПДВ.

                                Реєстрація податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

                                
                                
                                Про автоматичне відшкодування ПДВ

                                Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям (п.200.19 ст.200 ПКУ):
                                - не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
                                - юридичні особи та фізичні особи-підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

                                а) відсутність підтвердження відомостей;

                                б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

                                в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

                                г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

                                ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
                                - здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
                                - загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
                                - у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;
                                - мають один з наступних критеріїв:

                                а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;

                                б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

                                в) або рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом III цього Кодексу;
                                - не мають податкового боргу.

                                
                                
                                Накази ДПС України щодо затвердження Узагальнюючих податкових консультацій з окремих питань
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                
                                Заміна апаратів позбавить підприємців від необхідності подавати паперові носії розрахункових операцій

                                Козелецька міжрайонна Державна податкова служба нагадує суб'єктам підприємництва району про необхідність переобладнання касових апаратів, задіяних у розрахункових операціях, відповідно до вимоги законодавства. 

                                Починаючи з 1 січня 2013 р. набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внесені законами України від 02.12.2010 р. №2756-VI, від 07.07.2011 р. №3609-VI та від 24.05.2012 р. №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», якими передбачено створення реєстраторами розрахункових операцій контрольних стрічок в електронному вигляді (паперова форма контрольної стрічки зберігається), забезпечення неможливості спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

                                Законодавчі зміни, які вже набули чинності, але передбачають перехідний період до 1 липня 2013 року, стосуються вдосконалення подання податкової звітності за розрахунковими операціями: тепер вона подається автоматично в електронному вигляді на спеціальний сервер. Це позбавляє підприємця від необхідності раз на місяць подавати в податкові органи паперові носії розрахункових операцій, а податкову - від необхідності звіряти дані розрахункових операційних стрічок. У підприємців є два способи виконати вимоги законодавства: або поставити нову касову техніку, що передбачає можливість обміну даними з сервером податкової служби, або доопрацювати існуючу техніку через купівлю спеціального модему до неї. В першу чергу модернізації підлягають касові апарати виготовлені в 2010-2012 роках.

                                Такий формат моніторингу розрахункових операцій істотно скоротить податковий аудит підприємців - користувачів касових апаратів, оскільки всі розбіжності між первинною документацією та поданою звітністю виявлятимуться дистанційно і заздалегідь. Адаптаційний період впровадження електронної касової звітності становить півроку. Водночас з 1 липня 2013 року вводиться відповідальність за неподання звітності про касові операції в електронному вигляді.

                                Сектор взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Козелецької МДПІ

                                Назад



                                19 Квітня 2018 18:06
                                16 Квітня 2018 14:51
                                13 Квітня 2018 16:02
                                05 Квітня 2018 13:01
                                05 Квітня 2018 12:15
                                30 Березня 2018 14:41
                                26 Березня 2018 11:36
                                03 Березня 2018 09:27
                                28 Лютого 2018 16:45
                                06 Лютого 2018 14:42
                                24 Січня 2018 16:26
                                09 Січня 2018 12:33

                                Чи задоволені Ви роботою ЦНАП та умовами, створеними для відвідувачів?