Козелецька РДА
Анонси











                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              Податкові роз`яснення

                              Назад

                              
                              
                              19.07.2017
                              
                              
                              Про нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису

                              Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланнямПро нові форми реєстраційних документів повідомив наступне.

                              Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

                              - Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

                              - Реєстраційна картка (для юридичної особи);

                              - Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця);

                              - Додаток до Реєстраційної картки;

                              - Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

                              - Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

                              Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 10 липня 2017 року.

                              Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 07.07.2017 включно.

                              Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів».

                              На часі питання сплати земельного податку та податку на нерухоме майно

                              Про особливості їх справляння у 2017 році розповіла начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Світлана Волкова.

                              Земельний податок

                              Так, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації, що встановлюється відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування.

                              Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

                              Хто має пільги по сплаті земельного податку

                              Податковим кодексом визначено ряд пільгових категорій громадян, які звільняються від сплати податку.

                              Серед них пенсіонери (за віком), інваліди першої та другої групи, громадяни, що виховують 3 і більше дітей віком до 18 років, ветерани війни, учасники АТО, фізичні особи, постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін.

                              Таке звільнення поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

                              Наприклад,

                              - для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

                              - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

                              (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

                              - для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

                              - для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара.

                              Ставки земельного податку

                              Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

                              Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

                              Податок на нерухоме майно

                              Що стосується податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової нерухомості.

                              База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

                              Для житлової нерухомості передбачені наступні пільги

                              База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

                              а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

                              б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

                              в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

                              У 2015 році місцевим органам самоврядування Податковим кодексом України було надано право збільшувати ці розміри. Так, по м.Чернігову у 2015 році була встановлена пільга по житловій нерухомості у розмірі – 80 кв.м. для квартир та 150 кв.м. для будинків.

                              У 2016 році таке право було скасовано.

                              Ставки податку на нерухомість

                              Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, встановлюються за рішенням nмісцевих органів влади залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

                              За наявності у власності платника об’єкта (об’єктів) оподаткування житлової нерухомості, загальна площа якого (яких) перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку) сума податку збільшується на 25 тис.грн. за кожний такий об’єкт.

                              Крім цього органи місцевого самоврядування мають право для власників нерухомості – фізичних осіб встановлювати додаткові пільги, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

                              У яких випадках пільги для фізичних осіб не надаються:

                              - об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;<

                              - об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

                              Якщо виникли розбіжності

                              Слід зазначити, що платники земельного податку та податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

                              - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

                              - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

                              -п рава на користування пільгою із сплати податку;

                              - розміру ставки податку;

                              - нарахованої суми податку.

                              У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку.

                              
                              
                              
                              На питання щодо деклараційної кампанії відповідають фахівці

                              До редакції звернувся громадянин: "Нашу вулицю Ленінградську перейменували на Василя Прохорського. Я збираюся подати до міської податкової інспекції декларацію про доходи, оскільки минулого року підробляв. Можу не встигнути зробити відповідні зміни в паспорті до 1 травня, тому що часто буваю у відрядженнях. Що мені робити?"

                              Відповідають фахівці ГУ ДФС в області: "Так, дійсно, на підставі Закону України від 09.04.2015 року №317-VIII та відповідного розпорядження міської ради перейменовані й деякі вулиці у Чернігові. Але це ніяким чином не повинно позначитися на поданні громадянами декларацій про доходи.

                              А подати річну декларацію про майновий стан і доходи потрібно до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Зробити це треба до 1 травня. А найкраще – не відкладати цю справу на останні дні, щоб не довелося очікувати в черзі".

                              Електронні сервіси ДФС - незамінні помічники для платників податків

                              Із запровадженням ДФС України електронних сервісів, платникам відкривається безліч можливостей. Зокрема, є можливість оцінити податкові ризики діяльності з потенційними бізнес-партнерами, доступу до нормативних і інформаційних документів з питань оподаткування, скористатися загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом, звітувати он-лайн тощо.

                              Звертаємо увагу громадян, що нині триває Кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2015 року. Обов’язкове подання декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2015 році, передбачено для тих громадян, які отримували доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких протягом року податок не утримувався. Декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси платника податку, тобто за місцем реєстрації (по паспорту).

                              Наразі громадяни мають можливість подати річну декларацію про майновий стан і доходи через сервіс ДФС України «Декларування он-лайн». Сервіс дає можливість подати декларацію не з’являючись особисто до податкової інспекції, при цьому платник повинен мати електронний цифровий підпис.

                              Запрошуємо скористатися сервісами фіскальної служби на офіційному веб – порталі відомства за електронною адресою: www.sfs.gov.ua.

                              Відображення понижуючого коефіцієнта у звітності з ЄСВ

                              З 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон №77) надано можливість роботодавцям зменшити навантаження на фонд оплати праці, зокрема шляхом легалізації фонду оплати праці та зменшення діючої ставки єдиного внеску при дотриманні певних умов.

                              Так, пунктом 3 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 платникам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надається право на застосування понижуючого коефіціента.

                              Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:

                              підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – Реєстр), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

                              фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).

                              Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною 5 статті 8 Закону №2464.

                              Єдиний внесок для роботодавців зменшується, якщо вони відповідатимуть таким умовам:

                              1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 раза або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менше 0,4);

                              2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;

                              3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

                              4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

                              Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня - 1218,00 гривень, з 01 грудня - 1378,00 гривень.

                              Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.

                              Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону №2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

                              Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

                              Оскільки на сьогодні вносяться зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за №1628/24160 (далі – Порядок №454), де передбачено відображення понижуючого коефіцієнта роботодавцям, які виявили бажання застосовувати понижуючий коефіцієнт, формування та подання до фіскальних органів за основним місцем обліку звітності здійснюється таким чином.

                              Таблиця 6 додатка 4 до Порядку №454 формується у звичайному режимі. Після заповнення і закриття таблиці 6 додатка 4 необхідно сформувати таблицю 1 додатка 4. При закритих таблицях додатка 4 необхідно вибрати меню «Правка» і зняти позначку заповнення таблиці 1 із таблиці 6 додатка 4 до Порядку №454.

                              Далі у відкритій таблиці 1 в меню «Правка» необхідно обов’язково відключити функцію «автоматичний розрахунок». Суми про нараховану заробітну плату, нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 до Порядку №454, а саме:

                              у рядку 1 (в т.ч. рядки 1.1 – 1.5) зазначаємо загальну суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цівільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

                              у рядку 2 (в т.ч. рядки 2.1 – 2.5) – суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок.

                              У рядках згідно з категорією платників, до яких віднесено роботодавця, робимо відповідні коригування:
                              у рядку 3.1.1 таблиці 1 – рядок 2.1.1 х (36,76 відс.-49,7 відс.) х на відповідний коефіцієнт;
                              у рядку 3.1.2 – рядок 2.1.2 х 36,3 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                              у рядку 3.1.3 – рядок 2.1.3 х 45,96 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                              у рядку 3.1.7 – рядок 2.1.7 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                              у рядку 3.2.1 – рядок 2.2.1 х 34,7 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                              у рядку 3.2.3 – рядок 2.2.3 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт.

                              Перевіряємо і перераховуємо суми «усього». Після відправки звіту необхідно повернути позначки на місце.

                              Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області
                                     
                              
                                        
                              
                              
                              
                              Як оподатковується заробітна плата

                              Відповідно до п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

                              Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

                              Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

                              Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

                              Відділ комунікацій ГУ ДФС У Чернігівській області
                              
                              
                              Як оподатковуються квадратні метри?

                              Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, з 1 січня 2015 року змінами до Податкового кодексу України передбачені значні новації у оподаткуванні нерухомості. Відтепер база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, включає житлову та нежитлову нерухомість. Ставка податку встановлюється органами місцевої влади у розмірі не більше 2-х відсотків мінімальної заробітної плати (тобто не більше 24,36 грн. за один квадратний метр на рік).

                              Які ж об’єкти нерухомості не підлягають оподаткуванню?

                              Отже, не оподатковується:
                              житлова нерухомість: в межах 60 кв. м – для квартир, 120 кв. м – для будинків, 180 кв. м – для різних об’єктів житлової нерухомості.

                              Наприклад, за наявності у власника різних типів нерухомості одночасно (наприклад, квартири та будинку) їх сумарна площа зменшується на 180 кв.м, а залишок підлягає оподаткуванню. Такі пільги надаються лише для житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб, та можуть бути збільшені за рішенням органів місцевого самоврядування.
                              будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
                              об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які: використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є власністю органів влади; нерухомість непридатна для проживання; будівлі дитячих будинків сімейного типу, належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, гуртожитки, об’єкти що перебувають у власності громадських організацій інвалідів тощо.

                              Слід зазначити, що під нежитловою нерухомістю розуміють будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі та криті автомобільні стоянки, будівлі промислові та склади, казино, ігорні будинки та господарські (присадибні) будівлі (п.14.1.1291 Податкового кодексу України).

                              Пільги по податку для фізичних осіб не надаються на об'єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об'єкти оподатковування, які використовуються з метою одержання доходів (здача в оренду, лізинг, для ведення підприємницької діяльності тощо).

                              Як виключення для юридичних та фізичних осіб у 2015 році ставка податку на нежитлову нерухомість не може перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати (12,18 грн. за 1 кв.м) (п.33 Закону України від 28.12.2014 №71).

                              Юридичні особи сплачують податок з усієї площі нерухомості (житлової та нежитлової).

                              Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській
                              
                              
                              Забезпечення сплати акцизного податку з роздрібного податку

                              З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

                              Щодо платників податку та їх реєстрації контролюючими органами

                              Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ, тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

                              Відповідно до п.п. 212.3.1і п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.

                              Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

                              Щодо бази об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

                              База оподаткування - це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

                              Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

                              Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

                              До повноважень сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 12.4.4 п.12.4 ст.12 Кодексу).

                              Водночас п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

                              Відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону №71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Згідно із п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу в разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняли рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

                              Таким чином, акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.

                              Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

                              Відповідно до п. 223.1. ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

                              Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

                              Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

                              Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.

                              Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період. Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п.222.3 ст. 222 Кодексу).

                              Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

                              Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.

                              Щодо дотримання умов продажу тютюнових виробів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни.

                              Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

                              За порушення цієї норми ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

                              Оскільки відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5 відс. акцизного податку має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.

                              Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу для податку на додану вартість визначається база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

                              Разом з цим п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

                              Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в т.ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст.188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Кодексу).

                              З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:

                              Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):

                              ГРЦТВ = МРЦ : 100 X 105

                              Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

                              Якщо суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:

                              ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, де

                              РЦТВ - роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.

                              Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:

                              П3а = ФРЦТВ : 105 х 5.

                              Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:

                              ПЗпдв = (ФРЦТВ - Пза) : 120 х 20;

                              - не зареєстровані платниками ПДВ:

                              ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105;

                              сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме:

                              ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.
                              
                              
                              Як платнику ПДВ скористатися податковим компромісом?

                              Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Такі можливості передбачені Законом України від 25.12.14 №63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який набрав чинності з 17 січня 2015 року.

                              Як повідомила начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Валентина Друцька, податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із завищенням податкового кредиту у податкових періодах до 1 квітня 2014 року. Платник, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку уточнюючий розрахунок з ПДВ із заявою (в довільній формі), в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу.

                              ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

                              Звертаємо увагу, що до затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 (далі - уточнюючий розрахунок з ПДВ).

                              Крім того, з метою віднесення уточнюючого розрахунку з ПДВ до такого, що поданий для застосування податкового компромісу, у його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, потрібно проставити помітку «ПК». Також аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 «Загальна».

                              З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.

                              Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу), подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.

                              При складанні уточнюючого розрахунку з ПДВ з метою застосування податкового компромісу слід враховувати, що пунктом 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу встановлено, що платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, в яких визначає суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

                              Оскільки причиною завищення податкового кредиту могло бути як неповне декларування податкових зобов'язань з ПДВ, так і надмірне декларування податкового кредиту, в уточнюючих розрахунках з ПДВ з метою застосування податкового компромісу платник податку повинен правильно та об'єктивно відобразити всі операції відповідно до первинних документів та податкових накладних, які були здійснені, але не були задекларовані, або були задекларовані без наявності відповідних підтверджуючих документів.

                              У результаті проведеного уточнення має бути збільшення податкових зобов'язань з ПДВ (позитивне значення графи 6 рядка 9 розділу І уточнюючого розрахунку з ПДВ) та/або зменшення податкового кредиту з ПДВ (від'ємне значення графи 6 рядка 17 розділу II уточнюючого розрахунку з ПДВ) та збільшення сум податку до сплати в бюджет (рядки 18 та 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ) порівняно з попередньо поданою податковою звітністю за відповідні періоди. При цьому в графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ зазначається не вся сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ, а лише 5 відсотків такої суми ((графа 4 уточнюючого розрахунку з ПДВ - графа 5 уточнюючого розрахунку з ПДВ) х 5 відсотків).

                              У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками. Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.

                              Як податковий компроміс впливає на податкові зобов'язання платника? Отже, податкові зобов'язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

                              Крім того, якщо відносно платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, він також за власним бажанням може подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань.

                              Уточнені та перевірені операції у періодах під час застосування податкового компромісу у подальшому платники не змінюватимуть, а контролюючий орган не перевірятиме.

                              Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.

                              Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області
                              
                              
                              З 1 січня 2012 року податкові накладні, в яких сума ПДВ складає понад 10 тис. грн., підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі

                              Податковим кодексом України встановлено, що з 1 січня 2012 року в Єдиному реєстрі мають обов’язково реєструватися податкові накладні із сумою податку на додану вартість понад 10 тис.грн.

                              Також, до Єдиного реєстру включатимуться податкові накладні незалежно від розміру податку в одній податковій накладній, виписаній при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (пункт 11 розділ XX "Перехідні положення").

                              Податкові накладні, не занесені до Єдиного реєстру, позбавляють права покупця на податковий кредит з ПДВ.

                              Реєстрація податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

                              
                              
                              Про автоматичне відшкодування ПДВ

                              Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям (п.200.19 ст.200 ПКУ):
                              - не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
                              - юридичні особи та фізичні особи-підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

                              а) відсутність підтвердження відомостей;

                              б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

                              в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

                              г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

                              ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
                              - здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
                              - загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
                              - у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;
                              - мають один з наступних критеріїв:

                              а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;

                              б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

                              в) або рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом III цього Кодексу;
                              - не мають податкового боргу.

                              
                              
                              Накази ДПС України щодо затвердження Узагальнюючих податкових консультацій з окремих питань
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              Заміна апаратів позбавить підприємців від необхідності подавати паперові носії розрахункових операцій

                              Козелецька міжрайонна Державна податкова служба нагадує суб'єктам підприємництва району про необхідність переобладнання касових апаратів, задіяних у розрахункових операціях, відповідно до вимоги законодавства. 

                              Починаючи з 1 січня 2013 р. набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внесені законами України від 02.12.2010 р. №2756-VI, від 07.07.2011 р. №3609-VI та від 24.05.2012 р. №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», якими передбачено створення реєстраторами розрахункових операцій контрольних стрічок в електронному вигляді (паперова форма контрольної стрічки зберігається), забезпечення неможливості спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

                              Законодавчі зміни, які вже набули чинності, але передбачають перехідний період до 1 липня 2013 року, стосуються вдосконалення подання податкової звітності за розрахунковими операціями: тепер вона подається автоматично в електронному вигляді на спеціальний сервер. Це позбавляє підприємця від необхідності раз на місяць подавати в податкові органи паперові носії розрахункових операцій, а податкову - від необхідності звіряти дані розрахункових операційних стрічок. У підприємців є два способи виконати вимоги законодавства: або поставити нову касову техніку, що передбачає можливість обміну даними з сервером податкової служби, або доопрацювати існуючу техніку через купівлю спеціального модему до неї. В першу чергу модернізації підлягають касові апарати виготовлені в 2010-2012 роках.

                              Такий формат моніторингу розрахункових операцій істотно скоротить податковий аудит підприємців - користувачів касових апаратів, оскільки всі розбіжності між первинною документацією та поданою звітністю виявлятимуться дистанційно і заздалегідь. Адаптаційний період впровадження електронної касової звітності становить півроку. Водночас з 1 липня 2013 року вводиться відповідальність за неподання звітності про касові операції в електронному вигляді.

                              Сектор взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Козелецької МДПІ

                              Назад



                              25 Липня 2017 14:47
                              19 Липня 2017 10:11
                              10 Липня 2017 16:14
                              29 Червня 2017 10:16
                              27 Червня 2017 16:05