Козелецька РДА
    Анонси











                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    Податкові роз`яснення

                                    Назад

                                    
                                    
                                    15.09.2017
                                    
                                    
                                    Роз’яснення ДФС платникам, що здійснювали контрольовані операції протягом 2017 року

                                    Державною фіскальною службою України листом від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 надано роз’яснення щодо положень викладених в Постанові Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 року №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи)» (далі - Перелік).

                                    Даний Перелік прийнято на виконання норми, яка почала діяти з 01.01.2017 року, а саме: п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі Кодекс).

                                    Роз’яснення, викладене у листі ДФС, містить інформацію:

                                    - щодо визначення податкового періоду в якому здійснювались господарські операції із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку;

                                    - щодо документа який підтверджує сплату податку нерезидентом;

                                    - щодо підтвердження резидентства контрагента–нерезидента;

                                    - особливості застосування Переліку у 2017 році.

                                    
                                    

                                    Отже, платникам, які здійснювали контрольовані операції протягом 2017 року, необхідно скористатися роз’ясненнями викладеними в листі ДФСУ.

                                    
                                    

                                    Додатки:

                                    
                                    
                                    11.09.2017
                                    
                                    
                                    Де платники податків можуть дізнатись про банківські реквізити для сплати податків, зборів та єдиного внеску

                                    Банківські реквізити для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів до бюджету визначаються Державним казначейством України і повідомляються територіальному органу ДФС, а тому для їх отримання платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу ДФС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

                                    Крім того, платник податків може дізнатись про банківські реквізити на субсайтах територіальних органів ДФС та субсайті Офісу великих платників податків ДФС в розділі «Бюджетні рахунки», в яких розміщено реквізити рахунків Державного та місцевих бюджетів за всіма видами податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів в розрізі районів.

                                    Перейти до відповідних розділів можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС, натиснувши посилання «Бюджетні рахунки».

                                    З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.05).

                                    
                                    
                                    10.09.2017
                                    
                                    
                                    Роз’яснення щодо операцій з надходженнями в іноземній валюті

                                    У зв'язку із набранням чинності постановою Правління Національного банку України від 30.05.2017 року №45 (чинна з 16.06.2016 року до 13.12.2017 року) «Про запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов'язкового продажу таких надходжень» (далі - Постанова) установлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України. Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

                                    Вимога щодо обов’язкового продажу, установлена пунктом 1 цієї Постанови, поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами), і в російських рублях.

                                    Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з пунктом першим цієї постанови поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі розподільчий рахунок).

                                    Уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цієї постанови:

                                    - без доручення клієнта та виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

                                    
                                    
                                    07.09.2017
                                    
                                    
                                    Ліквідація юридичної особи у процедурі банкрутства, як крайній захід стягнення заборгованості

                                    Начальник управління погашення боргу ГУ ДФС в області Олена Фокіна звертає увагу підприємств-боржників, що одним із заходів стягнення заборгованості є ліквідація юридичної особи у процедурі банкрутства.

                                    Фахівець пояснює, що визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснюється за рішенням суду. Ліквідацією є припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Таким чином, ця процедура є заключною у справі про банкротство і вийти з неї можливо лише одним шляхом – через мирову угоду, звісно якщо сторони зможуть досягти згоди на даному етапі. Під мировою угодою у справі о банкрутстві розуміється домовленість між боржником та кредиторами відносно відстрочення або розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів, що оформлюється угодою всіх сторін.

                                    У процедурі ліквідації немає фінансового оздоровлення – тут вже реалізується майно боржника. Тому для боржника це є критичною відміткою його підприємництва. Для кредиторів ліквідація боржника також не є привабливою, так як при реалізації майнових активів кредитори отримують у декілька разів менше, ніж їх балансова вартість. Тому Державна фіскальна служба ініціює ліквідацію або погоджується на ініціативи інших кредиторів боржника лише у разі відсутності у останнього майнових і немайнових активів.

                                    Олена Фокіна інформувала, що у процедурі банкрутства по Чернігівській області сьогодні перебуває 68 суб’єктів господарювання із загальною сумою боргу понад 100 млн. грн., з них 66 боржників з сумою боргових зобов’язань 96 млн. грн. вже знаходяться у стадії ліквідації.

                                    
                                    
                                    04.09.2017
                                    
                                    
                                    Про особливості справляння екологічного податку
                                    
                                    

                                    Головне управління ДФС у Чернігівській області доводить до відома платників екологічного податку, що Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до Податкового кодексу України.

                                    Зокрема, такі зміни по екологічному податку стосуються ставок податку, які викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені майже на 12 відсотків, а саме:

                                    
                                    

                                    - пункти 243.1 - 243.4 статті 243 Кодексу- ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

                                    - пункти 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу - ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти;

                                    - пункти 246.1 і 246.2 статті 246 Кодексу - ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

                                    - пункт 247.1 статті 247 Кодексу - ставка податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

                                    - пункт 248.1 статті 248 Кодексу - ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

                                    Зазначені збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов'язань за перелічені вище об'єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.

                                    Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

                                    Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями, внесеними Наказами Міністерства фінансів України від 28 грудня 2016 року N 1177 та від 13 травня 2017 року N 495 та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

                                    
                                    

                                    - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

                                    - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

                                    При складанні декларацій по екологічному податку звертаємо увагу платників податку на обов’язковість дотримання порядку заповнення реквізитів звітності, правильності застосування ставок та коефіцієнтів. Сама форма декларації екологічного податку містить відповідні позначки, якими визначається порядок заповнення того чи іншого показника звітності.

                                    ГУ ДФС у Чернігівській області наголошує, що у відповідності до п.п.250.9 ст.250 Кодексу якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.

                                    
                                    
                                    28.08.2017
                                    
                                    
                                    До уваги керівників релігійних організацій району

                                    Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що згідно змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 195 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання неприбутковими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України.

                                    З метою включення до нового Реєстру релігійні організації зобов’язані в термін до 01.01.2018 року привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового Кодексу України та надати копії таких документів контролюючому органу, на обліку в якому вони знаходяться.

                                    Відповідно ті релігійні організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 січня 2018 року.

                                    
                                    
                                    16.08.2017
                                    
                                    
                                    Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями

                                    Державна фіскальна служба України повідомила про зміни у порядку звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі - неприбуткові організації).

                                    Зокрема, йдеться про порядок подання податкової звітності організаціями, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс)

                                    Відповідно до положень п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов'язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

                                    Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

                                    Таким чином, така організація з 01 липня 2017 року втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

                                    Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

                                    Згідно з п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

                                    Відповідно до п. 137.5 ст. 137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

                                    Таким чином, неприбуткова організація - юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу до 01 липня 2017 року, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

                                    Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).

                                    Податкова декларація з податку на прибуток (далі - Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585, від 28.04.2017 № 467).

                                    З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями - юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

                                    за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

                                    за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

                                    У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями - юридичними особами такий:

                                    за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

                                    за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

                                     

                                    
                                    
                                    16.08.2017
                                    
                                    
                                    Актуальні питання по сплаті земельного податку

                                    На часі питання сплати земельного податку. Про актуальні питання з цього приводу розповіла начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Світлана Волкова.

                                     

                                    Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

                                    Хто є платниками земельного податку

                                    Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні громадян.

                                    Як визначається база для оподаткування

                                    Відповідно до вимог ст. 271 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)  базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

                                    Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються місцевими органами самоврядування у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 (стаття 274 ПКУ).

                                    Що є підставою для нарахування орендної плати

                                    Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (стаття 288 ПКУ). Переліки орендарів до контролюючих органів подають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що укладають такі договори, до 01 лютого. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди та не може бути меншим, ніж земельний податок, та більшим ніж 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.

                                    Пільги в оподаткуванні

                                    Вимогами Податкового кодексу України передбачені пільги в оподаткуванні платою за землю. Так згідно з ст.281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

                                    - інваліди першої і другої групи;

                                    - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

                                    - пенсіонери (за віком);

                                    - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

                                    - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

                                    Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.

                                    Базовим податковим періодом для плати за землю є календарний рік.

                                    Як нараховується податок

                                    Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають (вручають) податкове повідомлення-рішення платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року. Податок за землю громадянами сплачується протягом 60 календарних днів з дня отримання такого податкового повідомлення рішення.

                                    Стан справ зі сплатою земельного податку в області

                                    На сьогоднішній день органами ДФС громадянам нашої області нараховано плати за землю на загальну суму близько 70 млн. грн., що на 17 млн. грн. більше ніж торік. Крім цього, фізичними особами – підприємцями, згідно поданої звітності по земельному податку та орендній платі на 2017 рік, задекларовано 30 млн. грн. податку.

                                    Надходження податку від фізичних осіб станом на 01.08.2017 складають 36,7 млн. грн., що на 6,2 млн.грн. також більше минулорічного показника.

                                    Нагадуємо, що термін сплати земельного податку спливає 29 серпня.

                                    
                                    
                                    15.08.2017
                                    
                                    
                                    Заява 1 ПДВ. Що потрібно знати

                                    Відповідно до ст.180-183 розд.V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п.181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість) крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.

                                    Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розділом ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).

                                    Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення)(далі заява).

                                    У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюється згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.

                                    Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 розд. V ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

                                    Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної пунктом 181.1 ст. 181 розділу V ПКУ.

                                    Аркуш 2 заяви заповнюється та подається особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

                                    Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

                                    Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.

                                    Відділ обслуговування платників Ніжинської ОДПІ
                                    
                                    
                                    09.08.2017
                                    
                                    
                                    ДФС роз’яснює дії платника у разі  несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж 

                                    Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними зверненнями платників податків щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків повідомляє (лист ДФС України від 26.07.2017 №19796/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків"):

                                    Щодо реєстрації податкових накладних.

                                    Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», (далі – Закон).

                                    Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120.1 статті 1201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

                                    Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних,  які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими.

                                    Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1202.1 статті 1202 Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

                                    Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних,  які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року  вважаються своєчасно зареєстрованими.

                                    Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

                                      Щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов’язань.

                                    Законом  визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

                                    У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.  Лист ДФС від 20.07.2017 № 19075/7/99-99-12-02-01-17 вважати відкликаним. 

                                    
                                    
                                    09.08.2017
                                    
                                    
                                    Про втрату та/або пошкодження інформації унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків необхідно повідомити контролюючий орган

                                    Державна фіскальна служба України листом від 26.07.2017 року №19716/7/99-99-10-01-17 надає роз’яснення стосовно необхідності повідомлення контролюючих органів про втрату та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків.

                                    Повідомляємо, що Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платників податків).

                                    Відповідно до цього Закону підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено зокрема пунктом 45 такого змісту: «Тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платників податків) зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності».

                                    Водночас, відповідно до абзацу першого пункту 6.10 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

                                    Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право зокрема отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

                                    З огляду на зазначене, у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платника податків та за наявності документів (зокрема копії заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо), що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платників податків) зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

                                    
                                    
                                    09.08.2017
                                    
                                    
                                    Якщо платник отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної – роз’яснює ДФС 

                                    У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601(далі - Повідомлення).

                                    Крім того, повідомляємо, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

                                    Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

                                    Також звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується. 

                                    
                                    
                                    08.08.2017
                                    
                                    
                                    Набрав чинності новий порядок оформлення і видачі довідки про сплату або відсутність податкових зобов'язань

                                    28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядку її оформлення і видачі», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707.

                                    Наказ № 568 затвердив форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки.

                                    Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки та податкової декларації про майновий стан і доходи.

                                    Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

                                    Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

                                    Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

                                    Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

                                    - платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

                                    - платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

                                    Крім того, Наказом № 568 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за № 8/24785.

                                    Довідково: Наказ № 568 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 № 59.

                                    З текстом Наказу № 568 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua). 

                                    
                                    
                                    08.08.2017
                                    
                                    
                                    Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

                                    Згідно з пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

                                    На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.

                                    Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

                                    Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

                                    Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу. Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

                                    Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги: визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.

                                    Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи - набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

                                    Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають: у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога; у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги. У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

                                    Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням - місцеві органи виконавчої влади та контролючі органи.

                                    Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку. Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у р.VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р.IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

                                    Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИ

                                    
                                    
                                    07.08.2017
                                    
                                    
                                    Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

                                    Згідно з пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

                                    На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації,« поширюються правила маркування.

                                    Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

                                    Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

                                    Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу. Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

                                    Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації. Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги: визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.

                                    Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи - набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

                                    Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають: у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога; у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги. У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

                                    Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням - місцеві органи виконавчої влади та контролючі органи.

                                    Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку. Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у р.VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р.IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

                                    Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ». 

                                    
                                    
                                    07.08.2017
                                    
                                    
                                    ДФС роз’яснює порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиного податку четвертої групи для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів,

                                    які розташовані на лінії зіткнення

                                    Державна фіскальна служба Україна, керуючись підпунктами 6 і 8 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, з метою визначення єдиного підходу застосування норм п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі - Єдиний податок) повідомляє.

                                    Спеціальними нормами п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Спеціальні норми) з 15 квітня 2017 року встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об'єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі - Територія).

                                    Зокрема, на період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 1 у січня 2017 року виключено із об'єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об'єкти:

                                    - об'єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу);

                                    - земельні ділянки (п.п. 38.8 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу).

                                    Обов'язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п. 49.1 ст. 49 Кодексу.

                                    Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вказаними нормами (далі - Період) не виникав обов'язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

                                    За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст. 120 Кодексу підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.

                                     З метою узгодження розміру грошових зобов'язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб'єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов'язання, керуючись нормами ст. 50 Кодексу.

                                    Санкції для грошових зобов'язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані - підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об'єкта  оподаткування.

                                    
                                    
                                    07.08.2017
                                    
                                    
                                    Затверджені Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань 

                                    Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2017 №540, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №782/30650.

                                    Наказом №540 відповідно до п.100.10 ст.100 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями затверджені:

                                    - Порядок ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;

                                    - форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу.

                                    Цей Порядок визначає процедуру внесення інформації до Реєстру заяв, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов’язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, та механізм ведення такого Реєстру заяв.

                                    Занесення даних до Реєстру заяв забезпечується контролюючим органом, в якому обліковуються грошові зобов’язання чи податковий борг платника податків або до якого подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу.

                                    Відповідно до п.6 Порядку Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

                                    Реєстр заяв ведеться у відкритому доступі.

                                    Інформація у Реєстрі заяв оновлюється щодня в міру надходження.

                                    Держателем Реєстру заяв є Державна фіскальна служба України.

                                    
                                    
                                    04.08.2017
                                    
                                    
                                    Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість

                                    Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536, якою внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок), затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

                                    Відтак, Порядок приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу України, що діють з початку 2017 року.

                                    Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМ України від 25.01.2012 №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію». Постанова №536 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 22.07.2017 №135.

                                    
                                    
                                    04.08.2017
                                    
                                    
                                    Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області повідомляє стосовно затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи

                                    Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що 28 липня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017  № 568, яким затверджено форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок її оформлення і видачі.

                                    Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:

                                    - заяви платника податків;

                                    - податкової декларації про майновий стан і доходи.

                                    Заява та Декларація подаються платником податків  до контролюючого органу за місцем податкового обліку.  

                                    Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.

                                    Довідку можна отримати в  контролюючому органі на 5 день після подачі заяви та декларації.

                                    Крім того, Наказом №568 визнано, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядку її заповнення. 

                                    
                                    
                                    03.08.2017
                                    
                                    
                                    Триває кампанія по сплаті податку на нерухоме майно та плати за землю фізичними особами, які отримали податкове повідомлення-рішення

                                    Фізичні особи, які мають у власності нерухомість, отримують від фіскальних органів податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

                                    Сплатити цей податок платник повинен до місцевого бюджету за місцем розташування об`єкту оподаткування до 29 серпня.

                                    За несвоєчасну сплату накладається штраф від 10 до 20 відсотків суми податкового боргу, а також пеня.

                                    Податок на нерухоме майно обчислюється за 2016 рік, при цьому база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості обраховується на підставі даних державного реєстру.

                                    Зазначимо, що для фізичних осіб не оподатковуються квартири загальною площею до 60 кв. метрів та житлові будинки загальною площею до 120 кв. метрів. Для різних типів об`єктів житлової нерухомості (квартири, будинки, дачні, садові будинки) – до 180 кв.метрів.

                                    
                                    
                                    02.08.2017
                                    
                                    
                                    Роз`яснення стосовно припинення підприємницької діяльності для фізичних осіб, які знаходяться на загальній системі оподаткування

                                    Процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від фіз.особи реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

                                    Форма картки затверджена наказом Мін. юстиції від 18.11.2016 №3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

                                    Важливо знати, що навіть після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у фіскальних органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

                                    Фізичні особи, стосовно яких проводять державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

                                    Крім цього, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України, тобто 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Це регламентовано статтею 78 ПКУ.

                                    За результатами проведеної перевірки підприємець отримує акт (довідку) перевірки, та забезпечує сплату визначених податкових зобов’язань (у разі встановлення порушень). Підприємці можуть бути зняті з обліку у фіскальному органі у разі відсутності податкової заборгованості перед бюджетом.

                                    Після сплати усіх нарахованих платежів фіскальна служба вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску та проводить зняття фізичної особи– підприємця з податкового обліку.

                                    
                                    
                                    31.07.2017
                                    
                                    
                                    До уваги платників акцизного податку!

                                    06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

                                    Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232  Податкового кодексу України Законом України  від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

                                      Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального застосовуються з 01.08.2017 року.

                                    
                                    
                                    25.07.2017
                                    
                                    
                                    До уваги громадян Чернігівської області!

                                    Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що граничний термін сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, задекларованих громадянами за підсумками 2016 року, спливає 31 липня 2017 року.

                                    Просимо вчасно розрахуватися з бюджетом.

                                    Після закінчення зазначеного терміну до боржників застосовуватимуться штрафні (фінансові) санкції.

                                    
                                    
                                    25.07.2017
                                    
                                    
                                    Ніжинська ОДПІ вносить роз`яснення щодо нових форм реєстраційних документів для отримання електронного цифрового підпису

                                    Ніжинська ОДПІ інформує, що Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 року №88 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форм реєстраційних документів:

                                    Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

                                    Реєстраційна картка (для фізичної особи);

                                    Реєстраційна картка ( для юридичної особи);

                                    Додаток до Реєстраційної картки;

                                    Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

                                    Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

                                    Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набули чинності з 10 липня 2017 року.

                                    Щодо форм реєстраційних документів старого зразка, то вони приймалися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 7 липня 2017 року включно.

                                    Звертаємо увагу, що переглянути  нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС www.acskidd.gov.ua  у розділі «Реєстрація користувачів».

                                    
                                    
                                    19.07.2017
                                    
                                    
                                    Про нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису

                                    Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланнямПро нові форми реєстраційних документів повідомив наступне.

                                    Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

                                    - Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

                                    - Реєстраційна картка (для юридичної особи);

                                    - Реєстраційна картка (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця);

                                    - Додаток до Реєстраційної картки;

                                    - Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

                                    - Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

                                    Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 10 липня 2017 року.

                                    Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 07.07.2017 включно.

                                    Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів».

                                    На часі питання сплати земельного податку та податку на нерухоме майно

                                    Про особливості їх справляння у 2017 році розповіла начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Світлана Волкова.

                                    Земельний податок

                                    Так, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації, що встановлюється відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування.

                                    Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

                                    Хто має пільги по сплаті земельного податку

                                    Податковим кодексом визначено ряд пільгових категорій громадян, які звільняються від сплати податку.

                                    Серед них пенсіонери (за віком), інваліди першої та другої групи, громадяни, що виховують 3 і більше дітей віком до 18 років, ветерани війни, учасники АТО, фізичні особи, постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін.

                                    Таке звільнення поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

                                    Наприклад,

                                    - для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

                                    - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

                                    (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

                                    - для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

                                    - для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара.

                                    Ставки земельного податку

                                    Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

                                    Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

                                    Податок на нерухоме майно

                                    Що стосується податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової нерухомості.

                                    База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

                                    Для житлової нерухомості передбачені наступні пільги

                                    База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

                                    а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

                                    б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

                                    в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

                                    У 2015 році місцевим органам самоврядування Податковим кодексом України було надано право збільшувати ці розміри. Так, по м.Чернігову у 2015 році була встановлена пільга по житловій нерухомості у розмірі – 80 кв.м. для квартир та 150 кв.м. для будинків.

                                    У 2016 році таке право було скасовано.

                                    Ставки податку на нерухомість

                                    Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, встановлюються за рішенням nмісцевих органів влади залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

                                    За наявності у власності платника об’єкта (об’єктів) оподаткування житлової нерухомості, загальна площа якого (яких) перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку) сума податку збільшується на 25 тис.грн. за кожний такий об’єкт.

                                    Крім цього органи місцевого самоврядування мають право для власників нерухомості – фізичних осіб встановлювати додаткові пільги, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

                                    У яких випадках пільги для фізичних осіб не надаються:

                                    - об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;<

                                    - об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

                                    Якщо виникли розбіжності

                                    Слід зазначити, що платники земельного податку та податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

                                    - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

                                    - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

                                    -п рава на користування пільгою із сплати податку;

                                    - розміру ставки податку;

                                    - нарахованої суми податку.

                                    У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку.

                                    
                                    
                                    
                                    На питання щодо деклараційної кампанії відповідають фахівці

                                    До редакції звернувся громадянин: "Нашу вулицю Ленінградську перейменували на Василя Прохорського. Я збираюся подати до міської податкової інспекції декларацію про доходи, оскільки минулого року підробляв. Можу не встигнути зробити відповідні зміни в паспорті до 1 травня, тому що часто буваю у відрядженнях. Що мені робити?"

                                    Відповідають фахівці ГУ ДФС в області: "Так, дійсно, на підставі Закону України від 09.04.2015 року №317-VIII та відповідного розпорядження міської ради перейменовані й деякі вулиці у Чернігові. Але це ніяким чином не повинно позначитися на поданні громадянами декларацій про доходи.

                                    А подати річну декларацію про майновий стан і доходи потрібно до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Зробити це треба до 1 травня. А найкраще – не відкладати цю справу на останні дні, щоб не довелося очікувати в черзі".

                                    Електронні сервіси ДФС - незамінні помічники для платників податків

                                    Із запровадженням ДФС України електронних сервісів, платникам відкривається безліч можливостей. Зокрема, є можливість оцінити податкові ризики діяльності з потенційними бізнес-партнерами, доступу до нормативних і інформаційних документів з питань оподаткування, скористатися загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом, звітувати он-лайн тощо.

                                    Звертаємо увагу громадян, що нині триває Кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2015 року. Обов’язкове подання декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2015 році, передбачено для тих громадян, які отримували доходи не від податкових агентів, та доходи, з яких протягом року податок не утримувався. Декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси платника податку, тобто за місцем реєстрації (по паспорту).

                                    Наразі громадяни мають можливість подати річну декларацію про майновий стан і доходи через сервіс ДФС України «Декларування он-лайн». Сервіс дає можливість подати декларацію не з’являючись особисто до податкової інспекції, при цьому платник повинен мати електронний цифровий підпис.

                                    Запрошуємо скористатися сервісами фіскальної служби на офіційному веб – порталі відомства за електронною адресою: www.sfs.gov.ua.

                                    Відображення понижуючого коефіцієнта у звітності з ЄСВ

                                    З 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон №77) надано можливість роботодавцям зменшити навантаження на фонд оплати праці, зокрема шляхом легалізації фонду оплати праці та зменшення діючої ставки єдиного внеску при дотриманні певних умов.

                                    Так, пунктом 3 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 платникам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надається право на застосування понижуючого коефіціента.

                                    Отже, на зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:

                                    підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – Реєстр), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

                                    фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Реєстру).

                                    Застосування понижуючого коефіцієнта можливе тільки до ставок єдиного внеску, визначених частиною 5 статті 8 Закону №2464.

                                    Єдиний внесок для роботодавців зменшується, якщо вони відповідатимуть таким умовам:

                                    1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 раза або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 раза або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнта 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому разі коефіцієнт не може бути менше 0,4);

                                    2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків порівняно з середньою заробітною платою за 2014 рік;

                                    3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

                                    4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

                                    Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено у місячному розмірі: з 01 січня - 1218,00 гривень, з 01 грудня - 1378,00 гривень.

                                    Таким чином, тільки при одночасному дотриманні всіх зазначених умов роботодавець отримує право на застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнта, який в 2015 році може становити від 0,4 до 0,99 залежно від того, наскільки збільшилась база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовим договором, порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.

                                    Відповідно до частини першої статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону №2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

                                    Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

                                    Оскільки на сьогодні вносяться зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за №1628/24160 (далі – Порядок №454), де передбачено відображення понижуючого коефіцієнта роботодавцям, які виявили бажання застосовувати понижуючий коефіцієнт, формування та подання до фіскальних органів за основним місцем обліку звітності здійснюється таким чином.

                                    Таблиця 6 додатка 4 до Порядку №454 формується у звичайному режимі. Після заповнення і закриття таблиці 6 додатка 4 необхідно сформувати таблицю 1 додатка 4. При закритих таблицях додатка 4 необхідно вибрати меню «Правка» і зняти позначку заповнення таблиці 1 із таблиці 6 додатка 4 до Порядку №454.

                                    Далі у відкритій таблиці 1 в меню «Правка» необхідно обов’язково відключити функцію «автоматичний розрахунок». Суми про нараховану заробітну плату, нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 до Порядку №454, а саме:

                                    у рядку 1 (в т.ч. рядки 1.1 – 1.5) зазначаємо загальну суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цівільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

                                    у рядку 2 (в т.ч. рядки 2.1 – 2.5) – суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок.

                                    У рядках згідно з категорією платників, до яких віднесено роботодавця, робимо відповідні коригування:
                                    у рядку 3.1.1 таблиці 1 – рядок 2.1.1 х (36,76 відс.-49,7 відс.) х на відповідний коефіцієнт;
                                    у рядку 3.1.2 – рядок 2.1.2 х 36,3 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                    у рядку 3.1.3 – рядок 2.1.3 х 45,96 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                    у рядку 3.1.7 – рядок 2.1.7 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                    у рядку 3.2.1 – рядок 2.2.1 х 34,7 відс. х на відповідний коефіцієнт;
                                    у рядку 3.2.3 – рядок 2.2.3 х 33,2 відс. х на відповідний коефіцієнт.

                                    Перевіряємо і перераховуємо суми «усього». Після відправки звіту необхідно повернути позначки на місце.

                                    Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області
                                           
                                    
                                              
                                    
                                    
                                    
                                    Як оподатковується заробітна плата

                                    Відповідно до п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

                                    Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

                                    Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

                                    Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

                                    Відділ комунікацій ГУ ДФС У Чернігівській області
                                    
                                    
                                    Як оподатковуються квадратні метри?

                                    Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, з 1 січня 2015 року змінами до Податкового кодексу України передбачені значні новації у оподаткуванні нерухомості. Відтепер база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, включає житлову та нежитлову нерухомість. Ставка податку встановлюється органами місцевої влади у розмірі не більше 2-х відсотків мінімальної заробітної плати (тобто не більше 24,36 грн. за один квадратний метр на рік).

                                    Які ж об’єкти нерухомості не підлягають оподаткуванню?

                                    Отже, не оподатковується:
                                    житлова нерухомість: в межах 60 кв. м – для квартир, 120 кв. м – для будинків, 180 кв. м – для різних об’єктів житлової нерухомості.

                                    Наприклад, за наявності у власника різних типів нерухомості одночасно (наприклад, квартири та будинку) їх сумарна площа зменшується на 180 кв.м, а залишок підлягає оподаткуванню. Такі пільги надаються лише для житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб, та можуть бути збільшені за рішенням органів місцевого самоврядування.
                                    будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
                                    об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які: використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є власністю органів влади; нерухомість непридатна для проживання; будівлі дитячих будинків сімейного типу, належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, гуртожитки, об’єкти що перебувають у власності громадських організацій інвалідів тощо.

                                    Слід зазначити, що під нежитловою нерухомістю розуміють будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі та криті автомобільні стоянки, будівлі промислові та склади, казино, ігорні будинки та господарські (присадибні) будівлі (п.14.1.1291 Податкового кодексу України).

                                    Пільги по податку для фізичних осіб не надаються на об'єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об'єкти оподатковування, які використовуються з метою одержання доходів (здача в оренду, лізинг, для ведення підприємницької діяльності тощо).

                                    Як виключення для юридичних та фізичних осіб у 2015 році ставка податку на нежитлову нерухомість не може перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати (12,18 грн. за 1 кв.м) (п.33 Закону України від 28.12.2014 №71).

                                    Юридичні особи сплачують податок з усієї площі нерухомості (житлової та нежитлової).

                                    Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській
                                    
                                    
                                    Забезпечення сплати акцизного податку з роздрібного податку

                                    З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

                                    Щодо платників податку та їх реєстрації контролюючими органами

                                    Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ, тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

                                    Відповідно до п.п. 212.3.1і п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.

                                    Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

                                    Щодо бази об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

                                    База оподаткування - це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

                                    Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

                                    Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

                                    До повноважень сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 12.4.4 п.12.4 ст.12 Кодексу).

                                    Водночас п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

                                    Відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону №71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Згідно із п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу в разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняли рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

                                    Таким чином, акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.

                                    Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

                                    Відповідно до п. 223.1. ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

                                    Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

                                    Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

                                    Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.

                                    Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період. Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п.222.3 ст. 222 Кодексу).

                                    Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

                                    Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.

                                    Щодо дотримання умов продажу тютюнових виробів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни.

                                    Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

                                    За порушення цієї норми ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

                                    Оскільки відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5 відс. акцизного податку має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.

                                    Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу для податку на додану вартість визначається база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

                                    Разом з цим п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

                                    Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в т.ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст.188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Кодексу).

                                    З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:

                                    Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):

                                    ГРЦТВ = МРЦ : 100 X 105

                                    Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

                                    Якщо суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:

                                    ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, де

                                    РЦТВ - роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.

                                    Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:

                                    П3а = ФРЦТВ : 105 х 5.

                                    Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:

                                    ПЗпдв = (ФРЦТВ - Пза) : 120 х 20;

                                    - не зареєстровані платниками ПДВ:

                                    ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105;

                                    сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме:

                                    ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.
                                    
                                    
                                    Як платнику ПДВ скористатися податковим компромісом?

                                    Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Такі можливості передбачені Законом України від 25.12.14 №63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який набрав чинності з 17 січня 2015 року.

                                    Як повідомила начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Валентина Друцька, податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із завищенням податкового кредиту у податкових періодах до 1 квітня 2014 року. Платник, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку уточнюючий розрахунок з ПДВ із заявою (в довільній формі), в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу.

                                    ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

                                    Звертаємо увагу, що до затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 (далі - уточнюючий розрахунок з ПДВ).

                                    Крім того, з метою віднесення уточнюючого розрахунку з ПДВ до такого, що поданий для застосування податкового компромісу, у його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, потрібно проставити помітку «ПК». Також аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 «Загальна».

                                    З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.

                                    Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу), подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.

                                    При складанні уточнюючого розрахунку з ПДВ з метою застосування податкового компромісу слід враховувати, що пунктом 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу встановлено, що платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, в яких визначає суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

                                    Оскільки причиною завищення податкового кредиту могло бути як неповне декларування податкових зобов'язань з ПДВ, так і надмірне декларування податкового кредиту, в уточнюючих розрахунках з ПДВ з метою застосування податкового компромісу платник податку повинен правильно та об'єктивно відобразити всі операції відповідно до первинних документів та податкових накладних, які були здійснені, але не були задекларовані, або були задекларовані без наявності відповідних підтверджуючих документів.

                                    У результаті проведеного уточнення має бути збільшення податкових зобов'язань з ПДВ (позитивне значення графи 6 рядка 9 розділу І уточнюючого розрахунку з ПДВ) та/або зменшення податкового кредиту з ПДВ (від'ємне значення графи 6 рядка 17 розділу II уточнюючого розрахунку з ПДВ) та збільшення сум податку до сплати в бюджет (рядки 18 та 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ) порівняно з попередньо поданою податковою звітністю за відповідні періоди. При цьому в графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ зазначається не вся сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ, а лише 5 відсотків такої суми ((графа 4 уточнюючого розрахунку з ПДВ - графа 5 уточнюючого розрахунку з ПДВ) х 5 відсотків).

                                    У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками. Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.

                                    Як податковий компроміс впливає на податкові зобов'язання платника? Отже, податкові зобов'язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

                                    Крім того, якщо відносно платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, він також за власним бажанням може подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань.

                                    Уточнені та перевірені операції у періодах під час застосування податкового компромісу у подальшому платники не змінюватимуть, а контролюючий орган не перевірятиме.

                                    Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.

                                    Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області
                                    
                                    
                                    З 1 січня 2012 року податкові накладні, в яких сума ПДВ складає понад 10 тис. грн., підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі

                                    Податковим кодексом України встановлено, що з 1 січня 2012 року в Єдиному реєстрі мають обов’язково реєструватися податкові накладні із сумою податку на додану вартість понад 10 тис.грн.

                                    Також, до Єдиного реєстру включатимуться податкові накладні незалежно від розміру податку в одній податковій накладній, виписаній при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (пункт 11 розділ XX "Перехідні положення").

                                    Податкові накладні, не занесені до Єдиного реєстру, позбавляють права покупця на податковий кредит з ПДВ.

                                    Реєстрація податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

                                    
                                    
                                    Про автоматичне відшкодування ПДВ

                                    Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям (п.200.19 ст.200 ПКУ):
                                    - не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
                                    - юридичні особи та фізичні особи-підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

                                    а) відсутність підтвердження відомостей;

                                    б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

                                    в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

                                    г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

                                    ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
                                    - здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів));
                                    - загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;
                                    - у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;
                                    - мають один з наступних критеріїв:

                                    а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;

                                    б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

                                    в) або рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом III цього Кодексу;
                                    - не мають податкового боргу.

                                    
                                    
                                    Накази ДПС України щодо затвердження Узагальнюючих податкових консультацій з окремих питань
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    
                                    Заміна апаратів позбавить підприємців від необхідності подавати паперові носії розрахункових операцій

                                    Козелецька міжрайонна Державна податкова служба нагадує суб'єктам підприємництва району про необхідність переобладнання касових апаратів, задіяних у розрахункових операціях, відповідно до вимоги законодавства. 

                                    Починаючи з 1 січня 2013 р. набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внесені законами України від 02.12.2010 р. №2756-VI, від 07.07.2011 р. №3609-VI та від 24.05.2012 р. №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», якими передбачено створення реєстраторами розрахункових операцій контрольних стрічок в електронному вигляді (паперова форма контрольної стрічки зберігається), забезпечення неможливості спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

                                    Законодавчі зміни, які вже набули чинності, але передбачають перехідний період до 1 липня 2013 року, стосуються вдосконалення подання податкової звітності за розрахунковими операціями: тепер вона подається автоматично в електронному вигляді на спеціальний сервер. Це позбавляє підприємця від необхідності раз на місяць подавати в податкові органи паперові носії розрахункових операцій, а податкову - від необхідності звіряти дані розрахункових операційних стрічок. У підприємців є два способи виконати вимоги законодавства: або поставити нову касову техніку, що передбачає можливість обміну даними з сервером податкової служби, або доопрацювати існуючу техніку через купівлю спеціального модему до неї. В першу чергу модернізації підлягають касові апарати виготовлені в 2010-2012 роках.

                                    Такий формат моніторингу розрахункових операцій істотно скоротить податковий аудит підприємців - користувачів касових апаратів, оскільки всі розбіжності між первинною документацією та поданою звітністю виявлятимуться дистанційно і заздалегідь. Адаптаційний період впровадження електронної касової звітності становить півроку. Водночас з 1 липня 2013 року вводиться відповідальність за неподання звітності про касові операції в електронному вигляді.

                                    Сектор взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Козелецької МДПІ

                                    Назад



                                    25 Вересня 2017 12:36
                                    21 Вересня 2017 15:25
                                    21 Вересня 2017 09:47
                                    19 Вересня 2017 14:35
                                    22 Серпня 2017 15:24
                                    21 Серпня 2017 15:57
                                    16 Серпня 2017 12:43
                                    25 Липня 2017 14:47
                                    29 Червня 2017 10:16
                                    27 Червня 2017 16:05

                                    Чи задоволені Ви роботою ЦНАП та умовами, створеними для відвідувачів?