Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://kozadm.cg.gov.ua/old
back

У Козелецькій центральній бібліотеці відбувся вечір-спогад про Миколу Холодного

31 липня 2019

Українському письменнику, члену Національної спілки письменників України та Міжнародної асоціації україністів, Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих цього року 30 липня виповнилося б 80 років. Про його життєву і творчу долю дискутують журналісти і літературознавці, бо Холодний – поет неординарний і справжній, актуальний і нині. Він – одна з яскравих постатей серед поетів-шістдесятників. Микола Холодний мав сміливість говорити такі речі, які у радянський час уникали говорити тодішні літературні класики. Він в числі інших кинув виклик тоталітарній системі, засуджував комуністичну ідеологію, був носієм української національної ідеї. Микола Холодний є автором численних літературно-мистецьких та публіцистичних статей, передмов до літературних дебютів молодих авторів.

 

Зі сторінок своїх збірок поезій Микола Холодний постає як поет асоціативного мислення, поет-сатирик, поет-патріот, поет-трибун.

 

Вечір пам’яті цього славного сина нашого краю відбувся 31 липня у Козелецькій центральній бібліотеці. Його ведучі – Анастасія Ліскович та Софія Притула учениці Козелецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 розповіли присутнім про постать Миколи Холодного, про багату творчу спадщину видатного митця та її важливу роль у формуванні національної ідентичності й патріотизму, вірність та любов до Батьківщини.

 

Своїми спогадами з присутніми поділилися голова Козелецького районного літературного об’єднання імені Василя Нефеліна Олексій Крачило та Світлана Титовська член Козелецького районного літературного об’єднання імені Василя Нефеліна, які розкривали нові яскраві грані постаті письменника, підкреслюючи його гострий гумор, неординарний характер, світогляд та громадську позицію.

 

Під час заходу присутні декламували твори Миколи Холодного.

 

Довідково: Народився Микола Холодний 30 липня 1939 року на хуторі Стягайлівка, поблизу гетьманської столиці Батурина. На початку 60-х навчався на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. У грудні 1965 року був виключений з 5-го курсу університету за виступ на обговоренні роману професора Арсена Іщука «Вербівчани». 28 травня 1966 року, в день ювілею Івана Франка, за читання "націоналістичних" віршів біля пам’ятника поета в Києві кинутий до Лук’янівської в’язниці за фальшивим звинуваченням. Після оголошення голодування звільнений і виселений із столиці. Тільки 1968 році закінчив Одеський університет.

 

1972 року заарештований за збірку «Крик з могили», що побачила світ 1969 року у Франції, Канаді, США. Реабілітований 1991 року.

 

Більшу частину життя трудився на педагогічній ниві, а в часи політичних гонінь ходив безробітний або працював сторожем, пастухом, тренером з плавання.

 

У 1969 році в Парижі вийшла поетична збірка Миколи Холодного «Сутеніє в душі», а також у 1972 році у Канаді та США у збірнику документів самвидаву з України «Широке море України» було надруковано збірку поезій Миколи Холодного «Куди і навіщо біжить вода?». В Україні перша книга поета «Дорога до матері» вийшла друком у 1993 році. Згодом з’явилося вибране «Усмішка Джоконди» та літературознавчі дослідження «Голгофа Михайла Осадчого», «Каменюк і Петрарка».

 

Перу Миколи Холодного належить автобіографічна повість «Я народився біля підніжжя Везувію». У 1992 році із сейфів КДБ поету було повернуто багато віршів, а також написану 1970 року дисертацію з психолінгвистики «Народ крізь призму його мови».

головний спеціаліст з інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю