Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://kozadm.cg.gov.ua/old

Василь Стус. Незламність людського духу

04 вересня 2018

Сьогодні Чернігівщина разом з усією країною відзначає 33-ті роковини з дня смерті видатного українського поета, представника руху шістдесятників, Героя України (посмертно) – Василя Стуса.

Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця, із 47-ми років життя 13 провів у радянських ізоляторах та інших застінках комуністичного режиму.

Народився Василь Стус 6 січня 1938 року в селі Рахнівці на Вінничині. Через 2 роки родина Стусів переїхала до міста Сталіно (нині – Донецьк), де Василь навчався та почав свій трудовий шлях.

В 1965 році під час прем’єри кінофільму «Тіні забутих предків» поет виступив з протестом проти арештів української інтеліґенції та кинув до публіки заклик: «Хто проти тиранії, встаньте!» – і сам піднявся при цьому першим.

Реакція влади на цей відважний вчинок – вигнання Василя Стуса з аспірантури Інституту літератури АН УРСР і заборона працювати бодай чорноробом на будівництві метро.

Та навіть працюючи кочегаром, Василь Стус не схиляє гордої голови перед душителями рідної культури.

12 січня 1972 року поет був заарештований і засуджений на 5 років ув’язнення та 3 роки заслання за видання у Брюсселі книги своїх віршів та читання забороненої літератури. Покарання відбував у таборах Мордовії, більшість написаних ним віршів вилучалися і знищувалися.

Повернувшись до Києва, відмовився від радянського громадянства і приєднався до Української Гельсінкської Групи захисту прав людини, Українського Патріотичного Руху. За це 14 травня 1980 року його заарештовують вдруге. Застосовуючи навіть під час слідства фізичні тортури, його всіляко намагалися зламати морально. Не домігшись нічого, поета засудили на новий, 15-річний, термін – за «антирадянську агітацію і пропаганду». Із цього терміну він ледве відбув третину.

Помер видатний поет сучасної України в ніч на 4 вересня 1985 року під час безтрокового сухого голодування в 36-му концтаборі на Уралі у віці 47 років. Похований на табірному цвинтарі, в 1989-му перехований на Байковому кладовищі.

Ім’я Василя Стуса вже давно вийшло за межі України, ставши символом нескореності України, гідності Людини, яка виборола право лишатися нею в нелюдських обставинах.

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю 
Чернігівської облдержадміністрації