Козелецька РДА
Анонси











                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              
                              Роз’яснення Закону України "Про очищення влади"

                              Назад

                              Люстраціяце заборона людям, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво обіймати державні посади. Мета люстрації — очищення держави від людей, які загрожують її демократичному розвитку. В різні роки люстрацію застосували Чехія, Польща, Грузія та країни Балтії. Важливо усвідомлювати, що люстрація не є покаранням за порушення законів і не має підмінювати його. Люстрація — це фільтр для очищення державних органів влади.

                              Розділ 1. ХТО БУДЕ ЛЮСТРОВАНИЙ

                              1.1. Чи порушує закон презумпцію невинуватості?

                              Ні, не порушує. Закон не передбачає покарання за дію чи бездіяльність. Фактично встановлюються додаткові професійні критерії для осіб, які претендують на державну посаду. Ті, хто не відповідає цим критеріям, мають бути звільнені з державних посад з забороною займати їх протягом певного часу. Якщо ж у діях людини є склад кримінального чи адміністративного злочину, прийняти рішення про покарання може тільки суд.

                              1.2. Чому люстрацію не проходять виборні посади?

                              Люстрація виборних посад має забезпечуватись правом обирати та бути обраним, тобто це право виборців - давати людині владу чи ні своїми голосами на виборах. З огляду на це ми пропонували зобов'язати усіх кандидатів на виборні посади проходити перевірку, результати якої були би доступні широкому загалу, щоб виборці могли зробити більш свідомий вибір, проте за наполяганням Президентської сили це положення з закону було виключено. Ми виступаємо за те, щоб повернути цей пункт до закону або після виконання вже діючого прийняти ще один - новий закон, який би передбачав перевірку усіх кандидатів на виборні посади: мерів, президентів, депутатів.

                              1.3. Чи розповсюджується закон на представників органів місцевого самоврядування?

                              Якщо особа не відповідає люстраційним критеріям, передбаченим ст.3 Закону, незалежно від того чи була (є) вона працівником органів місцевого самоврядування чи ні, вона не може займати посади, передбачені ст. 2 Закону. Водночас, будь-яка особа, незалежно від того чи підпадає вона під критерії, визначені ст.3, може бути обрана до органів місцевого самоврядування.

                              1.4. Чи підпадають під люстрацію голови районних держадміністрацій, які займали свої посади за часів Януковича?

                              Так, підпадають, але не всі. Під люстрацію підпадають голови районних держадміністрацій, які працювали на своїх посадах, або на інших посадах, передбачених ч.1 ст.3 Закону сукупно не менше одного року у період з 25.02.2010 по 22.02.2014. Або ж займали свої посади у період з 22 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року і не звільнились за цей час за власним бажанням. Таким чином, під люстрацію НЕ підпадають ті голови райдержадміністрацій, які обіймали свої посади з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 року сукупно менше одного року, або ж ті, які звільнились за власним бажанням у період з 22 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

                              1.5. Чи підпадають під люстрацію керівники районних відділів міліції, що були на посадах за часів Януковича? Так. Термін територіальні (регіональні) управління, вжиті в п. 8 ч. 1 ст. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону поширюються і на керівників райвідділів міліції.

                              1.6. Чи підпадають під люстрацію керівники судів, які зараз теж виборні?

                              Так. Законом передбачена перевірка всіх професійних суддів. Відповідно до ч.5 ст.20 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом. Тому керівники судів підпадають під люстрацію на загальних підставах як і всі судді. Окремо для керівників судів Закон критеріїв не містить.

                              1.7. Чи будуть люстровані КДБшники, які допомагали Україні, йшли проти системи?

                              Так, будуть. «Антикомуністична» ч. 4 ст. 3 Закону не містить жодних послаблень. Єдине виключення – якщо такий «КДБшник» брав участь в АТО на Сході України (ч. 7 ст. 1 Закону).

                              1.8. Чи буде закон застосований до теперішніх кандидатів в народні депутати?

                              Не застосовується. Обмежень щодо зайняття посади народного депутата Закон не містить.

                              1.9. Будуть люстровані усі судді чи лише ті, хто був причетний до політичних репресій під час Майдану?

                              Будуть люстровані лише судді, які підпадають під критерії, передбачені ст. 3 Закону, зокрема, але не виключно ті, хто був причетний до політичних репресій під час Майдану (умовне формулювання). Поряд з ними будуть люстровані судді, що підпадають під інші критерії ст. 3: мали відношення до Компартії (ч.4 ст.3 Закону), співпрацювали з іноземними розвідками (ч.7 ст. 3) та інші.

                              1.10. Чи підпадають під люстрацію судді - вони ж тепер виборні?

                              Так, підпадають. Закон «Про судоустрій та статус суддів» не передбачає виборність суддів. Термін «виборна посада» стосується лише посад, обрання яких здійснюється громадянами, а не спеціально уповноваженим органом (Верховною Радою України). В іншому разі, процедура звільнення професійних суддів, як і підстава їх звільнення, передбачені ст.5 Закону, просто втрачає будь-який сенс.

                              1.11. Чи будуть люстровані прокурори, які обіймали посади з 1 грудня 2013 по 23 лютого 2014 року?

                              Так, за умови, якщо вони не звільнились за власним бажанням (п.4 ч.2 ст.3 Закону). Також можливе інше виключення – участь в АТО на Сході України (ч.7 ст.1 Закону).

                              1.12. Чи будуть люстровані ті, хто не написав заяву про звільнення, а залишався на своїй посаді, щоб допомагати боротися з режимом?

                              Так. Єдине виключення – участь в АТО на Сході України (ч.7 ст.1 Закону).

                              1.13. Чи підпадають під люстрацію депутати, які голосували за закони 16 січня?

                              Ні. Ст.3 Закону, яка передбачає критерії люстрації, прямо не встановлює такого критерію. Водночас, ч.7 ст.3 Закону передбачає критерії, такі як «своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини», однак для цього випадку потрібне рішення суду, що набрало законної сили.

                              1.14. Чи підлягають "автоматичній" люстрації керівники прокуратур міст та районних прокуратур?

                              В ЗУ написано "керівники територіальних (регіональних) органів прокуратури". З цього приводу між рядовими прокурорами багато дискусій, одні вважать, що підлягають усі керівники та їх зами, а інші - що тільки на рівні обласних прокуратур.

                              Так. Термін територіальні (регіональні) управління, вжиті в п. 8 ч. 1 ст. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону поширюються і на керівників райвідділів прокуратури.

                              1.15. Чи буде люстрація в Криму?

                              Ні. Формально, відповідно ч.1 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А значить, і Законом України «Про очищення влади». Але фактично, такі органи в Криму не працюють, і Україна не може забезпечити виконання своїх законів на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя.

                              Разом з тим, для осіб, що були причетні до подій в Криму і залишаються на території континентальної України, Закон буде застосовуватись (п.8 ч.1 ст.3, п.4 ч.2, ч.5-7 ст.3 Закону).

                              1.16. Чи будуть люстровані чиновники, призначені на посади вже новою владою?

                              Такі особи пройдуть люстраційну перевірку. Якщо такі особи займають посади, передбачені в п.1-10 ст.2 Закону, вони зобов’язані пройти люстраційну перевірку. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону, особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або іншому органу, уповноваженому проводити люстраційну перевірку заяву про відповідність люстраційним критеріям. І такі особи проходять перевірку в порядку, передбаченому ст.5 Закону. Якщо ж такі особи не займають посади, але будуть на них претендувати в майбутньому, вони пройдуть перевірку в порядку, передбаченому ст.6 Закону.

                              1.17. Чи підлягають люстрації судді, в яких закінчилися повноваження (в межах п'ятирічного строку), але вони ще не призначені безстроково?

                              Так, підлягають. Закон говорить про люстрацію суддів (п.4 ст.2, п.13 ч.1, ч.3, 5, 6, 7 ст.3, та ін положення Закону). Відповідно до змісту ч.3 ст.101 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», після закінчення п’ятирічного строку суддю звільняє Президент, а відповідно до ч. 4 ст.101 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може виконувати свої повноваження зі здійснення правосуддя з наступного дня після закінчення строку, на який його призначено. Таким чином, якщо п’ятирічний строк повноважень судді вже завершився, суддю не звільнено Президентом і ще не призначено Верховною Радою, такий суддя лише позбавляється можливості здійснювати правосуддя, але залишається суддею, а отже, і проходить перевірку.

                              1.18. Автоматична люстрація торкнеться лише керівників правоохоронних органів лише до обласного рівня?

                              Відповідно п.6 ст.2 Закону, мова йде про «начальницький склад» органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. І цей термін може тлумачитись дуже широко. Крім того, в усталеній практиці органів внутрішніх справ термін «територіальний» поширюється і на обласний, і на районний, і на міський, і на районний у містах рівні, а також рівні окремих частин районів. Тому, можливо, мова йде про керівників територіальних органів в областях, які в свою чергу включають і райони, і міста і райони у містах.

                              1.20. Чи підпадають під люстрацію ті судді, через яких десятками тисяч невинні люди сидять по виправних колоніях? Підпадають, але лише після рішення Європейського суду з прав людини, яким встановлено порушення прав людини та набрання законної сили вироку щодо такого судді. За такі дії судді підлягатимуть люстрації після набрання законної сили вироку суду щодо них, відповідно до п.5 ч.7 ст.3 Закону (у випадку встановлення такого порушення прав людини Європейським судом з прав людини).

                              1.21. Яким чином буде застосовуватись Закон «Про очищення влади» до таких категорій громадян як інваліди та ветерани війни (не учасники АТО) якщо вони:
                              - були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище;
                              - були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище;
                              - були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей)?

                              Так само, як і до інших осіб. Закон не містить винятків для інвалідів та ветеранів війни і не вносить зміни до відповідного законодавства. Більше того, відповідно до п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, тому будь-які колізії між Законом та законодавством щодо інвалідів та ветеранів війни мають вирішуватись на користь Закону.

                              1.22. Чи будуть люстровані чиновники, які не дочекались перевірки і пішли у відставку?

                              До раніше звільних чиновників, суддів, міліціонерів, прокурорів, військових тощо Закон автоматично не застосовується. Однак, якщо чиновник, прокурор, суддя, міліціонер, військовий тощо, подав у відставку до проходження перевірки, але знову захоче зайняти одну з державних посад, стосовно яких застосовується очищення влади (люстрація), то він буде зобов'язаний пройти перевірку (за окремими винятками, що стосуються мобілізації військових і виконання обов'язків відповідно до штату, перебаченого для воєнного часу на території проведення АТО). І у разі виявлення невідповідності люстраційним критеріям, такий нещодавно звільнений чиновник не зможе зайняти відповідну посаду.

                              1.23. Чи підлягають люстрації вчителі/директори шкіл/ректори вищих навчальних закладів/лікарі?

                              Ні, не підлягають. Закон таких випадків не передбачає.

                              1.24. Чи проводиться люстрація на тюремних посадовців і всієї пенітенціарної системи?

                              Так, люстрація приводиться в пенітенціарній системі, але лише щодо її керівництва. Так, відповідно до п.6) ст.2 Закону, заходи щодо очищення влади здійснюються щодо начальницького складу органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

                              Розділ 2. ЯК ПРАЦЮВАТИМЕ ЗАКОН

                              2.1. Хто буде відповідати за втілення закону?

                              Повноваження щодо розробки підзаконних нормативно-правових актів покладені на Міністерство юстиції (в тому числі порядок перевірки), воно ж публікує контакти всіх органів, де будуть проводитись перевірки. Розроблені Міністерством юстиції підзаконні нормативно-правові акти приймає Кабінет міністрів України. Щодо осіб, що безпосередньо здійснюють люстрацію див. наступне питання.

                              2.2. Хто буде люструвати?

                              Відповідно до ч.4 ст.5 Закону, організація проведення перевірки осіб покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

                              Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

                              Організація проведення перевірки членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення покладається на керівника органу, в якому працює особа.

                              Тобто, люструвати будуть особи, що мають право звільняти осіб, що підлягають перевірці.

                              Крім того, заборону, передбачену ч.3 ст.1 Закону можуть застосовувати суди, як основне чи додаткове покарання відповідно до Кримінального кодексу України.

                              2.3 Якою буде процедура люстрації?

                              1. Держоргани повинні надати інформацію про кожного, хто підлягає перевірці - порядок збору та обміну такими данними повинен встановити Кабінет міністрів одразу після прийнняття закону.

                              2. Про початок кожної перевірки має бути повідомлено на сайті Мінюсту, там же має бути вказаний номер телефону для громадян, які хочуть повідомити важливу інформацію стосовно особи, яка перевіряється.

                              3. Організація процедури перевірки покладається на Міністерство юстиціїї, при якому функціонуватиме громадська рада, що складатиметься з журналістів та громадських активістів.

                              2.4 Хто і як визначає механізм проведення люстраційної перевірки?

                              Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, визначається Постановою Кабінету Міністрів №563 від 16.10.2014

                              2.5 Чи буде прийнятий закон, що забезпечить люстрацію тих, хто не фігурує в законі?

                              Ми виступаємо за те, щоб після виконання цього закону був прийнятий ще один - новий закон, який би передбачав перевірку усіх кандидатів на виборні посади: мерів, президентів, депутатів. Наразі Закон не передбачає прийняття додаткового закону. В той же час Закон не містить заборони на прийняття такого додаткового закону або внесення змін до вже прийнятого.

                              2.6 Як кожен особисто може допомогти імплементації закону?

                              Можна долучитись до організації дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, який має бути утворений не пізніше, ніж через місяць з дня набрання чинності закону (ч.1 ст.5 Закону).

                              Також, під час перевірок окремих осіб, можна буде повідомляти про факти невідповідності люстраційним критеріям цих осіб, за адресами, телефонами а електронними адресами, які мають бути оголошені Міністерством юстиції.

                              2.7 Які повинні бути докази причетності держслужбовців до злочинів під час Майдану?

                              Закон не встановлює жодну належність доказів. Доказувати можна всіма наявними засобами, а орган перевірки буде зобов’язаний перевірити таку інформацію (абз.2 ч.3 ст.5 Закону).

                              2.8 Кому писати про негідників, які підлягають люстрації?

                              Більше ніж півроку Громадський люстраційний комітет збирає інформацію про зловживання чиновників в єдину базу, в якій вже близько 3 000 скарг на більш ніж 500 чиновників. Повідомити про зловживання ви можете на сайті: Громадського люстраційного комітету. Під час перевірок за законом Громадськмй люстраційний комітет передає цю інформацію до органів перевірки. І надалі писати необхідно буде до відповідного органу державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки, а також дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України протягом одного місяця з дня початку проходження перевірки, при цьому контакти таких органів має поширити Міністерство юстиції України (абз.2 ч.3 ст.5 Закону).

                              2.9 Як скоро і яким чином буде проводитися люстрація суддів?

                              Відповідно до ч. 6 ст.5 Закону, передбачено черговість проведення перевірок. Так, перевірка голови суду буде здійснюватись в другу чергу, після перевірки Мінюсту. Потім будуть перевірятись заступники голів судів, а рядові судді – в останню, четверту чергу. Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя (абз.2 ч.4 ст.5 Закону).

                              У разі виявлення недостовірності вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених Законом, або ж недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходам, витратам і зобов’язанням фінансового характеру, поданій особою за минулий рік, голова суду надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

                              Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.

                              2.10 Чи буде конфіскуватися майно в тих чиновників, які не пройшли майнову люстрацію?

                              Ні. У Законі не йде мова про конфіскацію майна чи жодним чином інше вилучення майна. Така конфіскація можлива лише в порядку застосування відповідних санкцій Кримінального кодексу України.

                              2.11 Чи буде в тих, хто не пройшов люстраційну перевірку, можливість оскаржити рішення?

                              Так. Ця можливість передбачена відповідно ч.8 ст.1 Закону. 2.12. У пп.6 п.1 ст.2 та пп.7 п.1 ст.3 Закону згадується центральний органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику. Однак такого органу в Україні нема. Є центральний орган виконавчої влади який забезпечує формування єдиної державної податкової, митної політики - це Мінфін (положення про міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375), та орган виконавчої влади який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи - це ДФС України (положення про Державну фіскальну службу України, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2014 №236). То хто ж підлягатиме люстрації?

                              Люстрації підлягатимуть особи, які працювали в Міністерстві фінансів України, Міністерстві доходів і зборів, Державній податковій службі, Державній митній службі. Варто звертати увагу, що люстраційним критерієм є перебування на посаді протягом відповідного періоду в часи Януковича, і треба з’ясовувати, які органи забезпечували формування та реалізацію державної податкової та/або митної політики у відповідний період, а не зараз.

                              Протягом тривалого часу в Україні окремо діяли:
                              - Міністерство фінансів України, яке відповідно до абз.2 п.1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 446/2011, було головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної податкової, митної політики;
                              - Державна податкова служба, яка відповідно до абз.3 п.1 Положення про Державну податкову службу, затвердженого Указом Президента від 12.05.2011 №584/2011 забезпечувала реалізацію єдиної державної податкової політики;
                              - Державна митна служба, відповідно до пп.3) п.2 Положення, затвердженого Указом Президента від 12.05.2011 №582/2011, серед її завдань була реалізація державної політики у сфері державної митної справи.

                              Крім того, Указом Президента України 141/2013 від 18.03.2013 було утворено Міністерство доходів і зборів, в яке об’єднались державна податкова служба та державна митна служба. Відповідно до пп.1) п.3 Положення про Міністерство доходів і зборів, затвердженого Указом Президента України №141/2013 від 18.03.2013, завданням Міндоходів є забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізація єдиної державної податкової, державної митної політики.

                              Крім того, слід зазначити, що 17.03.2011 Верховною Радою України, було прийнято Закон №3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади». Відповідно ч.2 ст.1 Закону «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.

                              Таким чином, для цілей ч.1 ст.3 Закону, важливим є перебування на відповідних посадах протягом сукупно не менше одного року в період 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року в органах, що в різні часи формували та реалізовували державну податкову та (або) митну політику.

                              Аналогічно слід тлумачити і положення п.6 ст.2 Закону: не важливо як орган називається, якщо серед його завдань є формування та реалізація державної податкової та/або митної політики, щодо відповідних посад в органі здійснюються заходи щодо очищення влади. До того, ж в контексті ст. 2 Закону, дискусія про функції центрального органу виконавчої влади видається непринциповою, оскільки відповідно до п.10) цієї статті заходи щодо очищення влади поширюються також на всіхінших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

                              2.13. Яким чином буде сформована Дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України та якими будуть її повноваження? Чи будуть туди включені представники з різних областей?

                              Міністерство юстиції має створити такий орган протягом одного місяця з дня набрання Законом чинності, до його складу мають входити «представники засобів масової інформації та представники громадськості».

                              На офіційній прес-конференції Міністра юстиції Павла Петренка та Голови Громадського люстраційного комітету Єгор Соболєва було запропоновано включити до цього органу 13 осіб, яких відбиратимуть на конкурсній основі до 19 жовтня (Відео "Як працюватиме Громадська рада з люстрації при Мінюсті?"). Відповідно до абз.2 ч.1 ст.5 Закону, такий орган створюється «для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації)», він слідкуватиме та інформуватиме суспільство про стан дотримання законодавства та прояви корупції при здійсненні заходів щодо очищення влади, до того ж до такого органу можна звертатись, якщо особам відомо про невідповідність чиновника люстраційним критеріям.

                              2.14. Яка відповідальність за порушення положень Закону?

                              Закон не містить спеціальних положень щодо відповідальності за його невиконання чи порушення, тому у випадку вчинення чиновником дій, що суперечать Закону, він буде нести дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену загальними нормами Кодексу Законів про працю, Закону України «Про державну службу», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.

                              Відповідно до ст.147 КЗпП, до державного службовця може бути застосовано такі дисциплінарні стягнення як догана або звільнення. Крім того, відповідно до ч.1, 2 ст.14 Закону України «Про державну службу» за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, пов’язані із Законом України «Про очищення влади», до державних службовців можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення як попередження про неповну службову відповідність та затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

                              Крім того, до працівників органів внутрішніх справ, прокуратури можуть застосовуватись дисциплінарні стягнення, передбачені відповідними відомчими дисциплінарними статутами. Так, відповідно до п.9 Дисциплінарного статуту Прокуратури України, затвердженого постановою Верховної ради України від 06.11.1991 №1796-XII, дисциплінарними стягненнями: догана; пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.

                              Відповідно до п.12 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ застосовуються такі дисциплінарні стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ. У випадку вчинення корупційних діянь, під час здійснення заходів, передбачених Законом, на посадовці можуть притягатись до адміністративної відповідальності за:

                              1. незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст.172-8 КУпАП),

                              1. Невжиття заходів щодо протидії корупції (ст.172-9 КУпАП);

                              1. Інші адміністративні правопорушення, залежно від конкретних обставин справи.

                              За наявності кваліфікуючих ознак, посадовця можна притягнути і до кримінальної відповідальності. Так, особи можуть нести відповідальність за зловживання владою або службовим становищем – ст.364 КК України, службове підроблення – ст.366 КК України, службову недбалість – ст. 367 КК України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою – ст.368 КК України, та за інші злочинів, за наявності їх складів у діях службових та посадових осіб, що не виконують чи неналежним чином виконують Закон України «Про очищення влади».

                              Детальнішу інформацію розміщено на офіційному веб-сайтіМіністерства юстиції України

                              Назад



                              19 Липня 2017 10:11
                              10 Липня 2017 16:14
                              29 Червня 2017 10:16
                              27 Червня 2017 16:05